Шановні відвідувачі! Вітаю Вас у моєму блозі! Бажаю приємного перегляду. Сподіваюсь, що блог буде цікавий усім відвідувачам!

Календарні плани

Календарно-тематичне планування з біології
Укладено відповідно до Навчальної програми для загальноосвітніх навчальних закладів
« БІОЛОГІЯ 6– 9 класи»
Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804
6 клас
(70 годин – 2 години на тиждень, із них 6 годин – резервних)
 

Уроку

Дата

Зміст уроку

Демонстрація, лабораторні дослідження

Домашнє завдання

1

2

3

4

5

 

Вступ (4 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

розрізняє:

об’єкти живої природи;

практикує:

метод спостереження біологічних об’єктів

оперує термінами:біологія, спостереження, експеримент

називає: основні властивості живого (ріст, розмноження, взаємодія із зовнішнім середовищем);

наводить приклади:

- основних груп організмів (бактерії, рослини, тварини, гриби);

- методів біологічних досліджень організмів (спостереження, опис, порівняння, експеримент)

усвідомлює:взаємозв’язки між об’єктами природи

робить висновки:про пізнаванність природи

оцінює значення:біологічних знань у практичній діяльності людини (медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо)

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток(орієнтує на формування в учнів екологічної свідомості для збереження та захисту довкілля)

Здоров’я і безпека(сприяє усвідомленню значимості безпечного здорового життєвого середовища)

Уроку

Дата

Зміст уроку

Демонстрація, лабораторні дослідження

Домашнє завдання

1

 

Біологія — наука про життя. Основні властивості живого. Первинний інструктаж з БЖД

 

 

§ 1

2

 

Різноманітність життя (на прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій). Поняття про віруси

Демонстрація

колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин, тварин, грибів, бактерій

§ 2

3

 

Науки, що вивчають життя

 

§ 3

 

4

 

Методи біологічних досліджень організмів.

 

§ 4

 

 

Тема 1. Клітина (10 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

розпізнає:

- на моделях, фотографіях рослинну і тваринну клітини та їхні складові частини;

- на мікропрепаратах рослинних клітин їхні складові;

уміє:

- налаштувати шкільний оптичний мікроскоп та отримати чітке зображення мікроскопічного об’єкта;

- виготовляти прості мікропрепарати рослинних клітин;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням

оперує термінами:

- клітина, клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, пластиди, мітохондрії, вакуоля

називає:

- основні елементи світлового мікроскопа;

 - основні властивості клітини: ріст, поділ, обмін з навколишнім середовищем;

наводить приклади:

- складових частин клітини (клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, органели: пластиди, мітохондрії, вакуоля);

порівнює:

рослинну і тваринну клітину

робить висновок:

- клітина була відкрита завдяки винаходу мікроскопа;

- організми мають клітинну будову;

- клітини рослин і тварин мають спільні та відмінні риси будови;

усвідомлює:

- можливість глибшого дослідження будови клітини за допомогою сучасних приладів (електронний мікроскоп) та методів досліджень;

оцінює:

внесок учених у розвиток знань про клітину;

обґрунтовує судження:

клітина – цілісний об’єкт живої природи

Наскрізні змістові лінії

Підприємливість і фінансова грамотність

(сприяє розвитку здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі

Уроку

Дата

Зміст уроку

Демонстрація, лабораторні дослідження

Домашнє завдання

5

 

Клітина — одиниця живого.

 

 

§ 5

6

 

Збільшувальні прилади (лупа, мікроскопи).

 

§ 6

7

 

Практична робота № 1.

Будова світлового мікроскопа та робота з ним

Практична робота № 1.

 

с. 39 – 41

8

 

Загальний план будови клітини.

 

Демонстрація

клітин рослин за допомогою оптичного мікроскопа

§ 7

9

 

Будова рослинної і тваринної клітини.

 

Демонстрація

колекцій зображень (у тому числі електронних) клітин рослин і тварин

§ 8

10

 

Основні властивості клітини (ріст, поділ, обмін з навколишнім середовищем).

 

Демонстрація

колекцій зображень (у тому числі електронних) клітин рослин і тварин

§ 9

11

 

Практична робота № 2.

Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа

Практична робота № 2.

Демонстрація

клітин рослин за допомогою оптичного мікроскопа

с. 41 – 45

12

 

Лабораторні дослідження:

Будова клітини (листка елодеї, плоду горобини, кавуна, помідора тощо).

Лабораторні дослідження:

 

13

 

Історія вивчення клітини. Основні положення клітинної теорії.

 

§ 10

14

 

Узагальнення. Клітина – одиниця живого

 

с. 45 – 46

Тема 2. Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності (8 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

розпізнає (на моделях і фотографіях):

- одноклітинні організми (із числа вивчених);

описує:

- середовища існування та будову одноклітинних організмів (на прикладі вивчених);

- процеси життєдіяльності одноклітинних організмів;

порівнює за вказаними ознаками:
- будову і процеси життєдіяльності одноклітинних організмів (на прикладі вивчених);

застосовує знання:

 - для профілактики інфекційних та паразитарних захворювань;

- про процеси життєдіяльності одноклітинних у побуті;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом

оперує термінами:

- бактерії, одноклітинні організми, колоніальні організми, багатоклітинні організми

називає:
- середовища існування одноклітинних організмів;

- ознаки бактеріальної клітини;

наводить приклади:

- одноклітинних, колоніальних та багатоклітинних організмів без тканин;

знає:

- особливості будови одноклітинних;

розуміє:

- процеси життєдіяльності (живлення, дихання, подразливість, розмноження, рух)

оцінює:

- роль одноклітинних організмів в екосистемах;

усвідомлює:

- небезпеку інфекційних та паразитарних захворювань

робить висновок:

- клітини можуть бути самостійними організмами

висловлює судження:

- про пристосувальне значення переходу до багатоклітинності

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на усвідомлення ролі одноклітинних в екосистемах)

Здоров’я і безпека

(сприяє усвідомленню небезпеки інфекційних та паразитарних захворювань)

Підприємливість і фінансова грамотність

(сприяє усвідомленню можливостей практичного використання одноклітинних для отримання біогумусу, біопалива тощо)

№ уроку

Дата

Зміст уроку

Демонстрація, лабораторні дослідження

Домашнє завдання

15

 

Бактерії – найменші одноклітинні організми

Демонстрація

мікропрепаратів одноклітинних організмів

§ 11

Міні-проект

(за вибором)

16

 

Одноклітинні організми (на прикладі хламідомонади, представників діатомових водоростей, евглени, амеби, інфузорії).

 

Лабораторне дослідження:

спостереження інфузорій

§ 12, 13

17

 

Амеба, інфузорія – одноклітинні твариноподібні організми

Демонстрація:

-        мікропрепаратів одноклітинних організмів;

колекцій зображень (у тому числі електронних) одноклітинних організмів

§ 12, 13

18

 

Евглена зелена. Хламідомонада, хлорела – одноклітинні рослини

 

§ 16

19

 

Паразитичні одноклітинні організми.

 

§ 14

20

 

Середовища існування одноклітинних організмів, їхні процеси життєдіяльності, особливості будови

 

§ 15

§ 17

 

21

 

Колоніальні організми, перехід до багатоклітинності (губки, ульва).

Міні-проект Значення бактерій в житті людини

Міні-проект

Чому скисає молоко?

Корисний йогурт

Міні-проект

Живі фільтри

Демонстрація

колекцій зображень (у тому числі електронних) багатоклітинних організмів без тканин

§ 18,19

 

22

 

Узагальнення. Одноклітинні організми, їхня роль у природі та значення в житті людини

 

Контрольна робота

с. 85 – 88

                                                                   Тема 3. Рослини (20 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

описує:ріст і розвиток рослинного організму (розвиток рослини з насінини);

розпізнає:клітини, тканини та органи рослини;

цибулину, кореневище, бульбу картоплі як видозмінені підземні пагони;

порівнює за вказаними ознаками:процеси фотосинтезу та дихання;статеве й нестатеве розмноження;

установлює:біологічне значення видозмін вегетативних органів (на прикладах);

- біологічне значення суцвіть, плодів;

аналізує:значення фотосинтезу, живлення, дихання, випаровування води в житті рослин;

планує:власні спостереження будови та життєдіяльності рослини;

прогнозує:результати власних спостережень;

практикує: дослідження будови органів рослини;досліди, що підтверджують основні процеси життєдіяльності рослин;

уміє:розмножувати рослини;пророщувати насінини;фіксувати результати дослідів і досліджень;моделювати біологічні об’єкти та процеси;

дотримується правил:роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;

застосовує знання:для догляду за рослинами

оперує термінами:рослини, вегетативні органи рослини (корінь, стебло, листок, брунька), статеве розмноження рослин, нестатеве розмноження рослин, фотосинтез, живлення рослин, квітка, суцвіття, запилення, запліднення, насінина, плід

називає:основні процеси життєдіяльності рослини (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин); умови та речовини, необхідні для життєдіяльності рослин;умови, за яких відбувається фотосинтез;форми розмноження рослин (статеве, нестатеве);

наводить приклади:тканин, органів рослин;способів запилення;способів розмноження рослин (3-4);рухів рослин;

рослин з видозмінами кореня (3-4), рослин з видозмінами пагона та його частин (3-4);

рослин з різними типами суцвіть, різними типами плодів, різними способами поширення плодів і насінин (3-4);

пояснює:запилення та запліднення;

характеризує:будову кореня, стебла, листка у зв’язку з функціями;бруньку як зачаток пагона;квітку як орган насіннєвого розмноження рослин

усвідомлює:

рослина – цілісний організм;

оцінює:

- значення фотосинтезу;

висловлює судження:

- видозміни органів рослин, різні способи запилення, поширення плодів мають пристосувальний характер

робить висновок:

- про фотосинтез як характерну особливість рослин

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток(орієнтує на усвідомлення ролі рослин в екосистемах)

Здоров’я і безпека(сприяє усвідомленню значення зелених насаджень для створення сприятливого середовища життя).

Підприємливість і фінансова грамотність(сприяє забезпеченню кращого розуміння молодими українцями практичних аспектів фінансових питань: овочівництво, садівництво, біотехнології тощо)

уроку

Дата

Зміст уроку

Демонстрація, лабораторні дослідження

Домашнє завдання

23

 

Рослина — живий організм.

 

 

§ 20

Міні-проект (за вибором)

24

 

Живлення  рослин Фотосинтез як характерна особливість рослин

Демонстрація дослідів, що підтверджують фотосинтез

вплив мінеральних речовин на розвиток рослин;

§ 20

 

25

 

Дихання рослин.

 

Демонстрація

дослідів, що підтверджують дихання

§ 20

 

26

 

Рухи рослин.

 

§ 20

27

 

Будова рослини. Тканини рослин. Органи рослин.

 

Демонстрація мікропрепаратів внутрішньої будови кореня, стебла, листка

§ 21

28

 

Корінь: будова та основні функції

Демонстрація поглинання коренем води

§ 23

29

 

Будова кореня

Лабораторне дослідження будови кореня

§ 21

30

 

Пагін: будова та основні функції

Демонстрація дослідів, що підтверджують випаровування води;

§ 22, 23

31

 

Лабораторне дослідження будови пагона

Дослідницький практикум Транспорт речовин по рослині.

§ 24

32

 

Брунька – зачаток пагона

Лабораторне дослідження будови бруньки

Дослідницький практикум

Спостереження за розвитком пагона з бруньки

§25

 

33/11

 

Різноманітність і видозміни вегетативних органів.

 

Дослідницький практикум

Спостереження за розвитком пагона з бруньки.

§ 26 Домашній дослід

Міні-проект

34/12

 

Лабораторне дослідження будови цибулини

Дослідницький практикум

Дослідження процесу росту вегетативних органів.

§ 27

 

35/13

 

Розмноження рослин: статеве та нестатеве.

 

§ 31

36/14

 

Вегетативне розмноження рослин

Дослідницький практикум

Вегетативне розмноження рослин

§ 31

37/15

 

Квітка – орган розмноження

Лабораторне дослідження:

будови квітки

 

§ 32

Міні-проект

Квіти і комахи

38/16

 

Суцвіття

 

§ 33

39/17

 

Запилення. Запліднення

 

§ 34

40/18

 

Насінина

Лабораторне дослідження будови насінини

Дослідницький практикум

Дослідження умов проростання насінин

§ 35

Міні-проект

Рослини мандрівники

41/19

 

Плід, поширення плодів

Лабораторне дослідження будови плода

§ 36

42/02

 

Узагальнення

Рослина – живий організм

Міні-проект

§ 37 с. 167 – 168

Тема 4. Різноманітність рослин (12 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

розпізнає:

- рослини різних груп (водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних);

- основні життєві форми рослин;
- рослини різних екологічних груп;
- основні типи рослинних угруповань;

описує:

- будову тіла водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних (на прикладі хвойних) і покритонасінних (квіткових) рослин;

- розмноження мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних (квіткових) рослин;

порівнює за вказаними ознаками:

рослини різних груп, життєвих форм тощо;

уміє:

підбирати види кімнатних рослин для вирощування в певних умовах

називає:

- середовища існування водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин;

- групи рослин, які розмножуються спорами та насінням;

- основні життєві форми рослин;
- основні екологічні групи рослин;
- основні типи рослинних угруповань;
- рідкісні рослини своєї місцевості;

наводить приклади:

- водоростей (2-3);

- мохів, хвощів, плаунів, папоротей (2-3);

- голонасінних і покритонасінних рослин (4-5);

- рослин різних екологічних груп (2-3);

- рослин різних життєвих форм (4-5);

- панівних рослин різних рослинних угруповань: лісів, степів, лук, боліт (4-5);

- пристосувань рослин до середовища існування (4-5);

розуміє:

особливості розмноження рослин спорами та насінням

робить висновок:

- будова, особливості життєдіяльності рослинних організмів — це результат їх пристосування до умов середовища;

оцінює:

- значення рослин для існування життя на планеті Земля.

висловлює судження щодо:

- нераціонального використання людиною водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин;

має переконання щодо:

- необхідності збереження рослин та їх угрупувань

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток (орієнтує на усвідомлення необхідності збереження рослин та їх угруповань)

Громадянська відповідальність (сприяє формуванню відповідального члена громади, суспільства, який розуміє важливість раціонального використання людиною рослинних угруповань)

Здоров'я і безпека (сприяє усвідомленню значення рослин для зміцнення здоров’я)

Підприємливість і фінансова грамотність (сприяє забезпеченню кращого розуміння молодими українцями практичних аспектів фінансових питань: фітодизайн, декоративні рослини, створення колекцій, сувенірів)

№ уроку

Дата

Зміст уроку

Демонстрація, лабораторні дослідження

Домашнє завдання

43/1

 

Способи класифікації рослин .

Екологічні групи рослин (за відношенням до світла, води, температури). Життєві форми рослин.

 

§ 38, § 44конспект

44/2

 

Водорості (зелені, бурі, червоні, діатомові)

 

Лабораторне дослідження:

будови зелених нитчастих водоростей

§ 38

45/3

 

Мохи

 

Лабораторне дослідження:

будови моху

§ 39

46/4

 

Папороті , Хвощі, плауни Лабораторне дослідження

будови папоротей

Демонстрація:

-        гербарних зразків;

-        колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин

 

§ 40,

Міні-проект Як утворився торф і кам’яне вугілля?

47/5

 

Голонасінні

Лабораторне дослідження:

будови пагонів і шишок хвойних рослин.

§ 42

48/6

 

Різноманітність і значення Голонасінних

 

§ 42 Скласти ментальну карту

49/7

 

Покритонасінні (квіткові)

Демонстрація:гербарних зразків; колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин

§ 43

50/8

 

Практична робота № 3. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин

Практична робота №3 Демонстрація гербарних зразків; колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин

Міні-проект (за вибором):

Викопні рослини

51/9

 

Практична робота № 4. Вибір видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах

Практична робота № 4

§ 45

52/10

 

Рослинні угруповання

Демонстраціяпредставників різних груп рослин, рослинних угруповань,

гербарних зразків;

колекцій зображень (у тому числі електронних)

§ 44, 45

53/11

 

Значення рослин для існування життя на планеті Земля.

 

§ 46 Міні-проект

54/12

 

Значення рослин для людини Узагальнення

 

с. 211 – 212

Тема 5. Гриби (9 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

порівнює за визначними ознаками:

- гриби і рослини;

- цвілеві та шапинкові гриби;
пояснює:
- взаємозв’язок грибів і вищих рослин;

- співіснування грибів і водоростей у лишайниках;

- роль грибів у природі;
-
значення штучного вирощування грибів;

розпізнає:

- їстівні та отруйні гриби своєї місцевості;

- лишайники;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;

аналізує:

- використання людиною грибів і лишайників;

уміє:

- відрізняти отруйні гриби (на прикладах видів своєї місцевості)

застосовує знання для:

- зберігання продуктів харчування;
- профілактики захворювань
, що спричинюються грибами;

- профілактики отруєння грибами

оперує термінами:

- гриби, лишайники

називає:
- найпоширеніші види грибів своєї місцевості;

- ознаки грибної клітини;

- спільні та відмінні риси в будові клітин грибів, рослин і тварин;

- основні групи грибів за їх способом живлення;
- способи розмноження та поширення грибів;

- групи лишайників (накипні, листуваті, кущисті);

наводить приклади:

- їстівних та отруйних грибів свого краю;

- співіснування грибів з рослинами;

характеризує:

- особливості живлення грибів;
- будову грибниці, плодового тіла;

- будову лишайників

оцінює:

значення грибів і лишайників у біосфері та житті людини;

усвідомлює:

небезпеку захворювань, що спричинюються грибами

небезпеку отруєння грибами, які виросли в різних екологічних умовах зростання

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на усвідомлення значення грибів та лишайників у біосфері)

Здоров’я і безпека

(сприяє усвідомленню небезпеки захворювань, що спричинюються грибами)

Підприємливість і фінансова грамотність

(сприяє забезпеченню кращого розуміння молодими українцями практичних аспектів фінансових питань: вирощування шапинкових грибів, виробництво продуктів харчування з використанням грибів тощо)

№ уроку

Дата

Зміст уроку

Демонстрація, лабораторні дослідження

Домашнє завдання

55/1

 

Особливості живлення, життєдіяльності та будови грибів: грибна клітина, грибниця, плодове тіло. Розмноження та поширення грибів

 

§ 47§ 48

56/2

 

Групи грибів: симбіотичні — мікоризоутворюючі шапинкові гриби; лишайники;

Лабораторні дослідження

будови шапинкових грибів.

 

§ 49

57/3

 

Групи грибів: сапротрофні — цвільові гриби, дріжджі; паразитичні (на прикладі трутовиків і збудників мікозів людини).

 

 

58/4

 

Дріжджі – одноклітинні гриби.

Цвілеві гриби

Демонстрування

живих об’єктів, муляжів, фотографій їстівних, отруйних, цвілевих,

 

59/5

 

Значення грибів у житті людини. Шапинкові отруйні гриби Практична робота № 5. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості

Практична робота № 5. Демонстрація

їстівних, отруйних грибів

§ 50, 51 Міні-проект

Гриби у біосфері та житті людини

60/6

 

Паразитичні – фітопатогенні та зоопатогенні гриби

Значення грибів у природі.

Захист міні-проектів

Демонстрування

живих об’єктів, муляжів, фотографій паразитичних грибів;

§ 53

 

61/7

 

Лишайники

Демонстрація

лишайників

§ 54

 

62/8

 

Контрольна робота

Контрольна робота

с. 249 – 250

Узагальнення (2 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

описує:

- особливості будови та життєдіяльності клітин рослин, тварин, грибів, бактерій;

порівнює:

- будову і процеси життєдіяльності основних груп організмів;

класифікує:

- організми за певними ознаками, об’єднує їх у групи

називає:

- ознаки основних груп організмів;

пояснює:

- залежність особливостей будови та життєдіяльності організмів від середовища існування

робить висновок:

- будова організмів та особливості їхньої життєдіяльності – це результат пристосування до умов середовища

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на усвідомлення важливості сталого розвитку, готовності брати участь у вирішенні питань довкілля та розвитку суспільства

№ уроку

Дата

Зміст уроку

Демонстрація, лабораторні дослідження

Домашнє завдання

63

 

Будова та життєдіяльність організмів

 

 

64

 

Захист міні-проектів

 

 

Екскурсії

65/68

 

Різноманітність рослин свого краю

 

 

69/70

 

Вивчення рослинних угруповань

 

 

 
Резервний час – 6 год.
Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень/учениця:
називає: основні властивості живого (ріст, розмноження, взаємодія із зовнішнім середовищем); відміни живого від неживого; основні групи організмів (рослини, тварини, гриби, бактерії); причини різноманітності живих організмів; науки, що вивчають життя; методи вивчення організмів (спостереження, опис, порівняння, експеримент);
наводить приклади: застосування біологічних знань у практичній діяльності людини (медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо).
називає: основні функції клітини (ріст, розмноження, обмін з навколишнім середовищем); імена вчених, які зробили внесок у вивчення клітини (Р. Гук, Р. Броун, Т. Шванн, М. Шлейден); основні елементи світлового мікроскопа (об’єктив, окуляр, дзеркало, предметний столик, гвинт налаштування чіткості); речовини, що входять до складу клітин; складові частини клітини; спільні ознаки рослинної і тваринної клітин; відмінності рослинної і тваринної клітин; основні положення клітинної теорії;
описує: історію вивчення клітини; результати власних спостережень;
характеризує ріст клітин;
пояснює: роль хромосом у поділі клітин; біологічне значення поділу клітин;
розпізнає ( на малюнках, фотографіях): рослинну і тваринну клітини; складові частини клітини (клітинну мембрану, цитоплазму, ядро, вакуолю, хлоропласти, мітохондрії); на мікропрепаратах рослинних клітин: цитоплазму, вакуолю, клітинну оболонку;
уміє: налаштувати шкільний оптичний мікроскоп та отримати чітке зображення мікроскопічного об’єкту; виготовляти прості мікропрепарати рослинних клітин;
дотримується правил: роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням; виконання малюнків біологічних об’єктів;
робить висновок: всі організми складаються з клітин; клітини рослин і тварин мають спільні риси будови; клітина була відкрита завдяки винаходу мікроскопа; більшість органел клітини помітні лише під електронним мікроскопом.
Провідні лінії Держстандарту (компоненти)
Ключові компетентності:
-  вміння вчитися:
навчально-організаційні: включається в роботу відразу після вказівки вчителя; практично розрізняє основні елементи навчальної книжки; співпрацює в парі;
загальномовленнєві: говорить в повільному темпі, чітко, вільно, виразно, з відповідною силою голосу; зосереджено слухає вчителя, відповідає на запитання за відомою моделлю; з повагою звертається до вчителя, учнів;
загальнопізнавальні: виділяє в предметах певні ознаки; -інформаційно-комунікативна: будує усне монологічне виловлювання; бере участь в дискусії;
-  загальнокультурна: діє згідно з прийнятими правилами           поведінки на уроці; з повагою ставиться до думки інших;
-  здоров’язбережувальна: дотримується санітарно -         гігієнічних норм на уроці;
-  громадянська: усвідомлює необхідність дбайливого     ставлення до природи;
-  соціальна: співпрацює з іншими дітьми; підтримує чистоту в класі та своєму робочому місці.
-       Предметні компетентності
-       (конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):
-       Початковий рівень:
-       -знає ознаки живих організмів;
-       - впізнає серед тверджень ознаки живих організмів.
-       Середній рівень:
-                   - розпізнає об’єкти живої природи за їх ознаками
-       Достатній рівень:
-                   - відтворює в інших видах діяльності природознавчі знання.
-       Високий рівень:
-                   -порівнює об’єкти живої і неживої природи. 


    
  Календарно-тематичне планування з біології

Укладено відповідно до Навчальної програми з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновленої), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.

 Програму розміщено на офіційному веб-сайті МОН України [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalni-programi-5-9- klas2017.html];

 

Біологія,   7 клас

(70 годин – 2 години на тиждень, , із них  6 годин – резервних)

п/п

Дата

план

Дата

факт

Зміст уроку

Демонстрація, лабораторні дослідження

Примітки

1

 

2

3

4

5

Корегуюче повторення основних питань курсу біології 6 класу (5 годин)

1

 

 

Покритонасіння (Квіткові) рослини. Первинний інструктаж з БЖД

 

 

 

2

 

 

Особливості будови грибів.

 

 

3

 

 

Особливості будови лишайників

 

 

4

 

 

Значення грибів у природі та житті людини

 

 

5

 

 

Контроль знань

 

 

 

 

Вступ (4 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

розпізнає: клітини, тканини, органи, системи органів тварин;

описує: будову тіла тварин, використовуючи опудала, муляжі, вологі препарати, колекції;

характеризує:типи живлення: автотрофний та гетеротрофний;

порівнює:клітини тварин, рослин, грибів

оперує термінами:тварини, автотрофний організм, гетеротрофний організм

називає:середовища існування тварин; прояви життєдіяльності тварин;ознаки тваринної клітини;

- тканини тварин, органи, системи органів та їхні функції;

пояснює:відмінності тварин від рослин та грибів

висловлює судження:

- щодо значення знань про тварин у природі та житті людини

Наскрізні змістові лінії

Підприємливість і фінансова грамотність

(орієнтує на практичне використання тварин у фермерському господарстві, розвиток лідерських ініціатив)

уроку

Дата

план

Дата

факт

Зміст уроку

Демонстрації, лабораторні дослідження

Примітки

6

 

 

Вступ

Основні відмінності тварин від рослин та грибів.

 

Демонстрування: опудал, вологих препаратів, колекцій зображень тварин

§1,4;с.5-6,с.284-286;

7

 

 

Особливості живлення  тварин.

 

§2

8

 

 

Будова тваринної клітини

Демонстрування: зображень (у тому числі електронних)

§3,с.15,17

9

 

 

Тканини, органи та системи органів.

 

Демонстрування: колекцій зображень

§3,с.16

Тема 1. Різноманітність тварин (орієнтовно 21год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

розпізнає: тварин на зображеннях, у колекціях (на прикладі зазначених у змісті груп тварин);

характеризує: пристосування тварин до життя у воді; пристосування тварин до життя на суходолі;

- пристосування тварин до життя у ґрунті; пристосування тварин до польоту;

- пристосування тварин до паразитичного способу життя (на прикладі паразитичних червів та членистоногих);

установлює зв’язок між будовою тварин і способом життя;

вдосконалює уміння роботи з натуральними об’єктами та лабораторним обладнанням;

дотримується правил особистої гігієни для попередження зараження паразитичними безхребетними тваринами

оперує термінами:вид, безхребетні, хордові

називає:середовища існування та способи життя тварин; особливості зовнішньої будови, які відрізняють тварин зазначених груп серед інших організмів;рідкісні види тварин України та свого краю;

наводить приклади:тварин зазначених груп; видів тварин, поширених в Україні та своїй місцевості;видів тварин, що є паразитами людини та переносниками збудників хвороб

висловлює судження:

- щодо різноманітності тварин, їх ролі у природі та значення в житті людини;

- щодо значення знань про біологічні особливості паразитичних безхребетних тварин для попередження зараження ними;

виявляє: ціннісне ставлення до тварин та власного здоров’я;

робить висновок:особливості будови організму тварин є результатом пристосування до характерного для них способу життя

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека

(орієнтує на формування у школярів ціннісного ставлення до власного здоров’я)

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на розвиток у школярів екологічної свідомості, соціальної активності та відповідальності за збереження тварин)

уроку

Дата

План

Дата

Факт

Зміст уроку

Демонстрації, лабораторні дослідження

Примітки

10

 

 

Способи класифікації тварин (за середовищем існування, способом пересування, способом життя тощо).

 

§5,6,с.28,32

11

 

 

Кишковопорожнинні. Особливості будови,   способу життя різноманітність, роль у природі та значення в житті людини 

 

§7,8

12

 

 

Кільчасті черви. Особливості будови,   способу життя різноманітність, роль у природі та значення в житті людини 

Лабораторні  дослідження:

зовнішньої  будови та  руху кільчастих червів

§9,10,11;

ЛРс.43

13

 

 

Членистоногі. Загальна характеристика класу.

Ракоподібні:особливості будови,   способу життя різноманітність, роль у природі та значення в житті людини

 

§12,13

14

 

 

Павукоподібні, особливості будови,   способу життя різноманітність, роль у природі та значення в житті людини

 

§14,15,16

15

 

 

Комахи: особливості будови,   способу життя різноманітність, роль у природі та значення в житті людини

Практична робота1.

Виявлення прикладів пристосувань до способу життя у комах.

Практична робота1.

 

§17,18,19

16

 

 

Молюски.

 

Лабораторні дослідженнябудови черепашки (мушлі) черевоногих та двостулкових молюсків.

§20,21

17

 

 

Паразитичні безхребетні тварини.

 

§22-23

18

 

 

Риби: роль у природі та значення в житті людини

 

§24-25

19

 

 

Амфібії. Роль   у природі та значення в житті людини 

 

§26-27

20

 

 

Рептилії. Особливості будови,   способу життя. Різноманітність

 

§28

21

 

 

Рептилії. Роль  у природі та значення в житті людини 

 

§29

22

 

 

Птахи: особливості будови,   способу життя

 

§30

23

 

 

Птахи:  Різноманітність птахів

 

§31

24

 

 

Птахи: Роль у природі та значення в житті людини 

 

§31

25

 

 

Птахи: Практична  робота2 Виявлення прикладів пристосувань до способу життя різних у птахів

Практична  робота2

§30-31,ПР2,с.136

26

 

 

Ссавці. Особливості будови,   способу життя

 

§32

27

 

 

Ссавці. Різноманітність ссавців. Роль ссавців у природі та значення в житті людини 

 

§33Міні-проект

28

 

 

Практична робота 3

Визначення особливостей зовнішньої будови хребетних тварин у зв’язку з пристосуванням до різних умов існування.

Практична робота 3

 

§23-33,ПР3 с.147

29

 

 

Захист Міні-проектів (за вибором)

Тварини рекордсмени. Як утворюються перлини?Зуби ссавців.

Самостійні домашні роботи

§23-33

30

 

 

Урок  узагальнення і  контролю знань

Контрольна робота

§§23-33

Тема 2.  Процеси життєдіяльності тварин(16год.)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

розрізняє (на зображеннях): системи органів тварин;типи симетрії тіла тварин;

типи кровоносної системи; типи розвитку тварин;

характеризує: різноманітність травних систем тварин;транспорт речовин у тварин різних груп; радіальну та двобічну симетрії тіла;способи пересування тварин; різноманітність покривів тіла тварин;

- особливості нервової системи та органів чуття в різних груп тварин;

- форми розмноження, запліднення тварин;

- прямий та непрямий розвиток;

порівнює:органи та системи органів в різних груп тварин;прояви життєдіяльності у різних груп тварин (живлення, травлення, дихання, виділення);

дотримується правил:роботи з натуральними об’єктами та лабораторним обладнанням;

вдосконалює уміння: порівнювати, робити висновки

оперує термінами:живлення, дихання, транспорт речовин, виділення, рух, подразливість, розмноження, ріст, розвиток

називає:процеси життєдіяльності тварин: живлення, дихання й газообмін, транспорт речовин, виділення, рух, подразливість, розмноження, ріст і розвиток;органи травлення, дихання (газообміну), кровообігу, виділення;

- основні функції крові та типи кровоносних систем;види скелета;

- типи симетрії тіла;органи чуття;

- форми розмноження;статеві клітини;

- типи розвитку;

пояснює:значення живлення, дихання, газообміну, транспорту речовин, виділення, розмноження, покривів тіла, нервової системи та органів чуття для організму

 

робить висновок:

- ускладнення будови організму тварин пов’язане з удосконаленням

і розширенням функцій;

обґрунтовує:

взаємозв’язок між будовою органів та їхніми функціями

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на розвиток у школярів екологічної свідомості, соціальної активності та відповідальності за збереження тварин)

№ з/п

Дата

план

Дата

факт

Зміст уроку

Демонстрації, лабораторні дослідження

Примітки

31

 

 

Особливості обміну речовин гетеротрофного організму. Живлення і травлення

 

§34,35

32

 

 

Дихання та газообмін у тварин. Органи дихання, їх різноманітність. Значення процесів дихання.

 

 

§36

33

 

 

Транспорт речовин  у тварин.   Незамкнена та замкнена кровоносні системи. Кров, її основні функції.

 

§37

34

 

 

Практична  робота 4.

Порівняння будови кровоносної системи хребетних тварин

Практична  робота 4.

 

§37,с.162

35

 

 

Виділення, його значення для організму. Органи виділення тварин.

 

§38

36

 

 

Опора і рух. Види скелета. Значення опорно-рухової системи. Два типи симетрії як відображення способу життя. Способи пересування тварин.

 

§39,40

37

 

 

Практична робота№5. Порівняння будови скелетів хребетних тварин.

Практична робота №5.

§39,с.166

38

 

 

Покриви тіла тварин, їх різноманітність та функції.

Лабораторні дослідження

особливостей покривів тіла тварин;

визначення віку тварин (на прикладі двостулкових молюсків і кісткових риб).

§41

39

 

 

Органи чуття їх значення.

 

§42

40

 

 

Міні-проект Як бачать тварини

 

§42,міні-проект

41

 

 

Нервова система, її значення і розвиток у різних тварин

 

§43

42

 

 

Практична робота №6.

Порівняння будови головного мозку хребетних тварин (на муляжах/моделях).

Практична робота №6.

 

§

43

 

 

Розмноження та його значення. Форми розмноження тварин.   Статеві клітини та запліднення.

 

§44

44

 

 

Розвиток тварин (з перетворенням та без перетворення). Періоди та тривалість життя тварин.

 

§45

45

 

 

Міні-проект (за вибором)

Майстерність маскування.

Міні-проект (за вибором)

Турбота про потомство.

Як тварини визначають напрям руху

 

Тести на с. 202-203

46

 

 

Урок узагальнення і контролю знань з теми: «Процеси життєдіяльності тварин».

 

§34-45

Тема 3. Поведінка тварин(10год.)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

розпізнає (за описом та відеоматеріалами):

- форми поведінки тварин;

- типи угруповань тварин;

характеризує:

- біологічне значення вродженої та набутої поведінки;

- форми поведінки;

спостерігає та описує:

- поведінку тварин;

планує хід дослідження, прогнозує очікувані результати та фіксує їх

оперує термінами:

- інстинкт, научіння, поведінка тварин, міграція

називає:

- методи вивчення поведінки тварин;

- форми поведінки тварин;

- угруповання тварин;

наводить приклади:

- міграцій тварин;

- способів орієнтування тварин;

- використання тваринами знарядь праці;

пояснює:

- зміни поведінки тварин з віком;

- циклічні зміни поведінки

робить висновок про:

- пристосувальне значення поведінки в житті тварин;

виявляє:

- ціннісне ставлення до тварин

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на розвиток у школярів екологічної свідомості, соціальної активності та ціннісного ставлення до тварин)

уроку

Дата

план

Дата факт

Зміст уроку

Демонстрації, лабораторні дослідження

Примітки

47

 

 

Поведінка тварин, методи її вивчення.

Вроджена і набута поведінка.

 

§47

48

 

 

Способи орієнтування тварин. Хомінг. Міграції тварин

 

§52

49

 

 

Форми поведінки тварин: дослідницька, харчова, захисна, гігієнічна, репродуктивна (пошук партнерів, батьківська поведінка та турбота про потомство), територіальна, соціальна.

Лабораторні дослідження:

спостереження за поведінкою тварин

§48

50

 

 

Практична робота№7. Визначення форм поведінки (або типів угруповань) тварин (за відео матеріалами або описом).

Практична робота№7.

§53,с.209

51

 

 

Типи угруповань тварин за К. Лоренцем. Ієрархія у групі.

 

§54

52

 

 

Комунікація тварин.

Міні-проект (за вибором):

Як спілкуються тварини

 

§54

53

 

 

Використання тваринами знарядь праці

 

§50

54

 

 

Елементарна розумова діяльність.

 

§51

55

 

 

Еволюція поведінки тварин, її пристосувальне значення.

 

§56

56

 

 

Урок узагальнення з теми «Поведінка тварин».

 

§47-56,с.245,тестина с. 246

Тема 4. Організми і середовище існування(6год.)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

описує:

- передачу енергії в екосистемі;

характеризує:
- взаємодію організмів між собою та середовищем життя;

визначає:

- роль організмів як компонентів екосистеми

оперує термінами:

- екосистема, рослиноїдні тварини, хижі тварини, паразити, ланцюги живлення, охорона природи, Червона книга України

називає:

- чинники середовища існування;
- заповідники й заповідні території України;
наводить приклади:
- пристосування тварин до впливу різних чинників середовища (температури, освітленості, вологи);
- форм співіснування організмів в угрупованнях;
- впливу людини на екосистеми

висловлює судження:

- щодо взаємозв’язку між організмами в екосистемі;

усвідомлює значення:

- етичного ставлення до природи та її охорони;

виявляє:

- ціннісне ставлення до живої природи;

оцінює:

- стан заповідних територій України та свого краю

 

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток (орієнтує на розвиток у школярів екологічної свідомості, соціальної активності, відповідальності за збереження організмів й етичне ставлення до природи та її охорони)

Громадянська відповідальність(орієнтує на формування відповідального члена суспільства, який усвідомлює необхідність збереження природоохоронних об’єктів держави)

№уроку

Дата

план

Дата

факт

Зміст уроку

Демонстрації, лабораторні дослідження

Примітки

 

57

 

 

Поняття про екосистему та чинники середовища. Ланцюги живлення Кругообіг речовин і потік енергії в екосистемі.

 

§57-59

58

 

 

Співіснування організмів в угрупованнях. 

 

§60

59

 

 

Вплив людини та її діяльності на екосистеми.Екологічна етика.

 

§61

60

 

 

Природоохоронні території.

Червона книга України.

Рідкісні види тварин України та свого краю. Види тварин, поширених в Україні та своїй місцевості

 

§62Міні-проект

Рідкісні види тварин України та свого краю.

61

 

 

Урок узагальнення та контролю знань

Контрольна робота

С.274-275

Узагальнення(2год.)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

порівнює:

- будову і процеси життєдіяльності основних груп організмів (рослин, тварин, грибів, бактерій)

називає:

- ознаки основних груп організмів (рослин, тварин, грибів, бактерій);

- представників основних груп організмів на малюнках, фотографіях та за описом

робить висновок:

- про єдність живої природи

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на розвиток у школярів екологічної свідомості, соціальної активності та відповідальності за збереження живої природи

№з/п

Дата

план

Дата

факт

Зміст уроку

Демонстрації, лабораторні дослідження

Примітки

62

 

 

Подібність у будові та проявах життєдіяльності рослин, бактерій, грибів, тварин — свідчення єдності живої природи

 

§1-4

63

 

 

Міні-проект :

Роль  тварин у природі та значення в житті людини Як тварини пристосовані до життя в різних умовах.

 

§5-6

Повторення

64

 

 

Види тварин, що є паразитами людини та переносниками збудників хвороб; біологічні особливості паразитичних безхребетних для попередження зараження ними;

 

§22, §16,§19

65

 

 

Заповідні території України

 

§62

Екскурсії

66-67

 

 

Різноманітність тварин свого краю

 

§61

68-70

 

 

Пристосованість рослин і тварин до сумісного життя в природному угрупованні.

 

§59

Резервний час – 6 год.

Примітка: домашнє завдання за підручником: СобольВ.І.  Біологія:- Камянець-Подільський: Абетка, 2015.

Календарно-тематичне планування з біології

Укладеновідповідно доНавчальної програмидля загальноосвітніх навчальних закладів

«БІОЛОГІЯ6–9 класи»

Програмазатверджена Наказом Міністерстваосвіти і науки Українивід 07.06.2017 № 804

                                                                            Біологія,8 клас        

(70 годин – 2 години на тиждень, , із них  6 годин – резервних)

уроку

Дата

план

Дата

факт

Зміст уроку

Демонстрації, лабораторнідослідження

Примітки

Домашнєзавдання

1

 

2

3

4

5

Корегуюче повторення основних питань курсу біології 7 класу (5 годин)

1

 

 

Форми поведінки тварин: дослідницька, харчова, захисна, гігієнічна, репродуктивна (пошук партнерів, батьківська поведінка та турбота про потомство), територіальна, соціальна.

Первинний інструктажз БЖД

 

 

 

2

 

 

Типи угруповань тварин за К. Лоренцем. Ієрархія у групі.

 

 

3

 

 

Поняття про екосистему та чинники середовища. Ланцюги живлення Кругообіг речовин і потік енергії в екосистемі.

 

 

4

 

 

Природоохоронні території.

Червона книга України.

Рідкісні види тварин України та свого краю. Види тварин, поширених в Україні та своїй місцевості

 

 

5

 

 

Контроль знань

 

 

 

 

Вступ(1год.)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

виявляє ознаки:

біологічної та соціальної сутності людини в людських спільнотах

оперує термінами:біосоціальна природа людини

називає:науки, які вивчають людину;

пояснює:місце людини в системі органічного світу;особливості біологічної природи людини та її соціальної сутності;

характеризує:методи дослідження організму людини

висловлює судження:про організм людини як біологічну систему;

виявляє ставлення:щодо значення знань про людину для збереження її здоров’я

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність(націлює на усвідомлення відповідальності за власне життя і здоров’я своє та оточуючих)

Здоров’я і безпека(зорієнтовує на формування в учнів розуміння, що здоров’я — найвища особистісна й суспільна цінність)

уроку

Дата

план

Дата

факт

Зміст уроку

Демонстрації, лабораторнідослідження

Примітки

Домашнєзавдання

6

 

 

Біосоціальна природа людини. Науки, що вивчають людину. Методи дослідження організму людини

Значення знань про людину для збереження її здоров’я.

 

§4,с.20, конспект, термінологічна хмаринка

ТЕМА 1. ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА (орієнтовно 7 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

розпізнає:органи та системи органів людини;типи тканин організму людини (на малюнках, фотографіях, мікропрепаратах);

установлює взаємозв’язок:між будовою тканин і виконуваними функціями;

порівнює та зіставляє органи й системи органів в організмі людини й інших організмах;

дотримується правилроботи з мікроскопомта лабораторним обладнанням

оперує термінами:тканина, орган, система органів, механізми регуляції (нервова, гуморальна, імунна), нейрон, рефлекс, рефлекторна дуга

називає:тканини, органи та фізіологічні системи організму людини;частини рефлекторної дуги;

характеризує:клітинну будову організму людини;тканини організму людини;будову нейрона;шлях нервового імпульсу по рефлекторній дузі;

наводить приклади:різновидів тканин;органів, фізіологічних систем;

пояснює:відмінності між нервовою й гуморальної регуляцією фізіологічних функцій організму

обґрунтовує судження:

про організм людини як цілісну та відкриту біологічну систему;

робить висновок:

нервово-гуморальна регуляція — основа цілісності організму

 

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека(спрямовує на розуміння учнями: організму людини як цілісної та відкритої біологічної системи;значення регуляторних систем для забезпечення повноцінного функціонування організму людини)

уроку

Дата

план

Дата

факт

Зміст уроку

Демонстрації, лабораторнідослідження

Примітки

Домашнє завдання

7

 

 

Організм людини як біологічна система.

Різноманітність клітин організму людини. Тканини

Демонстрування

муляжів органів, мікропрепаратів тканин людини.

Лабораторне дослідження:

Ознайомлення з препаратами тканин людини

§ 1, с. 7 тести, творчезавдання

 

§2,тести на с.13; мал.. 6,7,8,9

8

 

 

Органи. Фізіологічні системи.

 

§3,с.19, тести

9

 

 

Поняття про механізми регуляції.

Нервова регуляція. Нейрон. Рефлекс. Рефлекторна дуга.

 

§3,с.17-18

10

 

 

Гуморальна регуляція. Поняття про гормони. Імунна регуляція.

 

§3,с.17,мал.19

§53,54;С.282

Тема 2. ОПОРА ТА РУХ (орієнтовно 6 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

розпізнає (на малюнках, муляжах, фотографіях, власному організмі):види кісток, частини скелета, типи з’єднання кісток, групи скелетних м’язів.
порівнює:скелет людини і ссавців.

застосовує знаннядля:попередження травм і захворювань опорно-рухової системи;надання першої допомоги при ушкодженнях опорно-рухової системи.

дотримується правил:

роботи з мікроскопомта лабораторним обладнанням

оперує термінами:скелет, кістка, хрящ, з’єднання кісток, м’яз, постава, гіподинамія

називає:частини опорно-рухової системи;відділи скелета;

види кісток;типи з’єднання кісток;особливості скелета людини, зумовлені прямоходінням;основні групи скелетних м’язів.

характеризує:функції опорно-рухової системи;тканини: кісткову, хрящову, посмуговану м’язову;ріст та вікові зміни складу кісток.

пояснює:значення фізичних вправ для правильного формування скелету та м’язів;вплив способу життя на утворення і розвиток скелета.

наводить приклади:

статичної та динамічної роботи

висловлює судження про:

роль рухової активності для збереження здоров’я;вплив фізичних вправ на розвиток скелетних м’язів

оцінює:важливість надання першої допомоги при ушкодженнях опорно-рухової системи

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека(зорієнтовує на усвідомлення значення рухової активності для збереження фізичного здоров’я людини; на дотримання правил безпечного поводження під час катання на роликах, ковзанах, лижах, скейтах, сноубордах, велосипедах та при використанні різноманітного спортивного приладдя)

уроку

Дата план

Дата

факт

Зміст уроку

Демонстрації, лабораторнідослідження

Примітки

Домашнє завдання

11

 

 

Значення опорно-рухової системи, її будова та функції. Кістки, хрящі.

Огляд будови скелета. З’єднання кісток.

 

Демонстрування

декальцинованої та випаленої кісток

Лабораторні дослідження

- мікроскопічної будови кісткової, хрящової та м’язової тканин;

Демонстрування

скелета людини та ссавців; скелета кінцівок людини; кісток, різних за формою; хребців;.

§28-29,с.143,пит..1-7,тести; термінологічна хмаринка

12

 

 

Функції та будова скелетних м’язів. Робота м’язів. Втома м’язів.

Основні групи скелетних м’язів.

 

Лабораторні дослідження

- розвитку втоми при статичному та динамічному навантаженні; впливу ритму й навантаження на розвиток втоми.

§31-32,мал..125,127;с.156 тести

13

 

 

Надання першої допомоги при ушкодженнях опорно-рухової системи.

Профілактика порушень опорно-рухової системи.

 

§33,с.162,відповісти на питання; підготувати проект до захисту

14

 

 

ПроектРозвиток опорно-рухової системи людини з віком.

 

§34,с.168 Самоконтроль знань (тести)

15

 

 

Узагальнення знань з теми «Опора і рух»

 

§28-33

Тема 3. ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ (орієнтовно 3 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

застосовує знаннядля:
- обґрунтування способів збереження вітамінів у продуктах харчування;

- аналізу харчового раціону;

- складання харчового раціону відповідно до енергетичних витрат організму

оперує термінами:

- обмін речовин, енергетичні потреби, вітаміни

називає:

- компоненти їжі

наводить приклади:

- вітамінів (водорозчинних і жиророзчинних)

характеризує:

- склад харчових продуктів;
- їжу як джерело енергії;

- обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини;

- харчові й енергетичні потреби людини

пояснює:
- функціональне значення для організму білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, води та мінеральних речовин

висловлює судження:

- щодо значення збалансованого харчування для нормального розвитку і збереження здоров’я;

обґрунтовує судження:

- про значення білків, жирів і вуглеводів рослинного і тваринного походження в раціоні підлітка;

оцінює:

- значення метаболізму для нормального функціонування організму;

робить висновок:

- про необхідність дотримання співвідношення ваги і зросту;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток знань про вітаміни (М. І. Лунін, Х. Ейкман, К. Функ та ін.), у тому числі й українських (О. В. Палладін)

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека

(зорієнтовує на усвідомлення значення збалансованого харчування для збереження здоров’я людини)

Сталий розвиток і екологічна грамотність

(спрямовує на формування в учнів розуміння прав споживача, які передбачають запровадження обов’язкового маркування якісного складу харчових продуктів)

№ уроку

Дата

план

Дата

факт

Зміст уроку

Демонстрації, лабораторнідослідження

Примітки

Домашнє завдання

16

 

 

Обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини — основна властивість живого.

 

§5,с.28,т.1; тести на с.30-31

17

 

 

Харчування й обмін речовин.

Їжа та її компоненти.

Склад харчових продуктів.

Значення компонентів харчових продуктів.

 

§6-7,т.2,3; мал.37;Проект

Збалансоване харчування

18

 

 

 

 

Харчові та енергетичні потреби людини. Захист проекту

«Збалансоване харчування»

Дослідницький практикум

Самоспостереження за співвідношенням ваги і росту тіла.

§6-7;с.38 Самоконтроль знань з теми

Тема 4. ТРАВЛЕННЯ (орієнтовно 6 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

розпізнає (на малюнках, фотографіях, муляжах): органи травлення;елементи зовнішньої будови зубів;

спостерігає та описує:дію ферментів слини на крохмаль;

застосовує знаннядля:профілактики захворювань зубів;

профілактики захворювань органів травлення, харчових отруєнь

оперує термінами:травлення, травна система, травний тракт, травні залози, ферменти, всмоктування

називає:органи травної системи;
травні залози;хвороби органів травлення;

характеризує:функції органів травлення; будову та функції зубів;процеси ковтання, травлення, всмоктування; регуляцію травлення;

наводить приклади:ферментів;
пояснює:роль травних ферментів;роль печінки та підшлункової залози в травленні;значення зубів у травленні;значення мікрофлори кишечнику;негативний вплив на травлення алкогольних напоїв та тютюнокуріння;причини виникнення захворювань травної системи

висловлює судження:щодо значення знань про функції та будову травної системи для збереження

здоров’я;

усвідомлює:значення профілактики захворювань травної системи;

усвідомлює значення: внеску вчених у  розвиток знань про травлення (І.П.Павлов, О.М.Уголєв та ін.)

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека (зорієнтовує на: усвідомлення важливості дотримання гігієни харчування; профілактики захворювань зубів та інших органів травної системи; небезпеки харчових отруєнь;розуміння негативного впливу на травлення алкогольних напоїв і тютюнопаління)

№ уроку

Дата

план

Дата

факт

Зміст уроку

Демонстрації, лабораторнідослідження

Примітки

Домашнє завдання

19

 

 

Значення травлення.

 

§8,

20

 

 

Система органів травлення.

 

Демонстрування

моделей зубів;

муляжів органів травлення

Лабораторні дослідження

зовнішньої будови зубів (за муляжами, моделями).

§8;с.45 ЛД мал.. 44-45

21

 

 

Процес травлення: ковтання, перистальтика, всмоктування

 

§9-10,пит..на с.48,53

22

 

 

Регуляція травлення.

Харчові розлади та їх запобігання.

 

§11-12,мал..54; термінологічна хмаринка

23

 

 

Дослідницький практикум

Дія ферментів слини на крохмаль

 

§5,с.27

24

 

 

Узагальнення

Контрольна робота

§5-12,с. 62 самоконтроль

Тема 5. . ДИХАННЯ (орієнтовно 4 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

розпізнає (на малюнках, фотографіях, муляжах):
- органи дихання;
порівнює:
- різницю складу повітря, що вдихається й видихається;

- газообмін у легенях і тканинах;

встановлює взаємозв’язок:

будови та функцій органів дихання;

застосовує знання для:
- профілактики захворювань органів дихання

оперує термінами:

- дихання, повітроносні шляхи, легені, газообмін, життєва ємність легень

називає:

- етапи дихання;
- органи дихання;

- хвороби органів дихання;
характеризує:

- процес утворення голосу та звуків мови;
- процеси газообміну в легенях і тканинах;

- процеси вдиху та видиху;

- життєву ємність легень;
- нейрогуморальну регуляцію дихальних рухів;

пояснює:

- значення дихання;
- вплив навколишнього середовища на дихальну систему

висловлює судження:

- щодо значення знань про функції та будову дихальної системи для збереження здоров’я;

усвідомлює:

негативний вплив куріння на органи дихання

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека

(зорієнтовує на розуміння негативного впливу тютюнопаління й забрудненого повітря на дихання та здоров’я людини)

Сталий розвиток і екологічна грамотність

(спрямовує на усвідомлення учнями важливості підтримання чистоти повітря в громадських місцях, зокрема необхідність провітрювання класних кімнат)

№ уроку

Дата

план

Дата

факт

Зміст уроку

Демонстрації, лабораторнідослідження

Примітки

Домашнє завдання

25

 

 

Значення дихання. Система органів дихання.

Демонстрування

муляжів легень, моделі гортані;

§13,с.68,тести

26

 

 

Газообмін у легенях і тканинах.

 

Демонстрування

досліду з виявлення вуглекислого газу

в повітрі, що видихається

§14,т.5;мал..63;с.72 тести

27

 

 

Дихальні рухи.

Нейрогуморальна регуляція дихальних рухів.

Демонстрування

моделі, що пояснює вдих і видих;

§15,мал..64; т.6с.77 відповісти на питання 1-7

28

 

 

Профілактика захворювань дихальної системи.

 

§16, тести на с.81,82

Тема 6. ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН (орієнтовно 7 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

розпізнає (на малюнках, фотографіях):клітини крові;

органи кровообігу;елементи будови серця;

порівнює:будову артерій, вен і капілярів;вроджений (неспецифічний) і набутий (специфічний) імунітет;

розрізняє:види кровотеч;

спостерігає та описує:

мікроскопічну будову крові людини;
застосовує знання:для профілактики серцево-судинних хвороб;надання першої допомоги при кровотечах;
уміє:вимірювати пульс;

дотримується правил:

роботи з мікроскопомта лабораторним обладнанням;виконання малюнків біологічних об’єктів

оперує термінами:внутрішнє середовище організму (кров, лімфа, тканинна рідина), еритроцити, лейкоцити, тромбоцити, зсідання крові, групи крові, кровообіг, артеріальний тиск, імунітет

називає:склад внутрішнього середовища;склад і функції крові, лімфи;кровоносні судини;фактори, які впливають на роботу серцево-судинної системи; види імунітету;органи, що беруть участь у забезпеченні імунітету;

характеризує:плазму крові;зсідання крові як захисну реакцію організму; групи крові системи АВО, резус-фактор; імунні реакції організму;особливості будови та властивості серцевого м’яза;

будову та роботу серця;серцевий цикл;
- автоматію роботи серця;
- будову кровоносних судин;
- велике й мале кола кровообігу;
- рух крові по судинах;
- артеріальний тиск крові;

- лімфообіг;

пояснює:

- взаємозв’язок будови та функцій еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів, кровоносних судин, серця;

- значення лімфи, тканинної рідини;

- роль внутрішнього середовища в життєдіяльності організму людини;

- правила надання першої допомоги при кровотечах

висловлює судження:

- про значення сталості внутрішнього середовища організму людини (гомеостаз);

- щодозначення знань про функції та будову кровоносної системи для збереження здоров’я;про важливість імунізації населення;

оцінює:епідеміологічний стан захворювання на СНІД в Україні;

усвідомлює значення:

внеску вчених у розвиток знань про внутрішнє середовище організму та

кровоносну систему (У. Гарвей, Е. Дженнер, П. Ерліх, К. Ландштейнер, Л. Пастер та ін.), в тому числі українських (І. І. Мечников, М. М. Амосов)

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека

(зорієнтовує на усвідомлення важливості дотримання:

- правил переливання крові для запобігання інфекційних захворювань, що передаються через кров (СНІД, гепатит С тощо);

- заходів запобігання хворобам серцево-судинної системи: фізичні навантаження, уникнення емоційних стресів, раціональне харчування, відпочинок на природі тощо)

Сталий розвиток і екологічна грамотність

(спрямовує на розуміннязалежності роботи імунної системи від екологічного стану навколишнього середовища)

Громадянська відповідальність

(націлює на важливість толерантного ставлення до ВІЛ-інфікованих; усвідомлення особистої відповідальності за збереження власного здоров’я та здоров’я оточуючих

№ уроку

Дата

план

Дата

факт

Зміст уроку

Демонстрації, лабораторнідослідження

Примітки

Домашнє завдання

29

 

 

Внутрішнє середовище організму. Поняття про гомеостаз. Кров, її склад та функції. Лімфа.

Лабораторна робота:

Мікроскопічна будова крові людини

§17-18,мал..68;т.7

30

 

 

Зсідання крові. Групи крові та переливання крові.

 

§18-19, т.8; термінологічна хмаринка

31

 

 

Імунна система. Імунітет. Специфічний і неспецифічний імунітет. Імунізація .

Алергія. СНІД.

 

 

§19,56,57с.262,тести

32

 

 

Система кровообігу. Серце: будова та функції. Робота серця

Демонстрування

муляжів серця,

§20-21с.105,тести

33

 

 

Будова та функції кровоносних судин. Рух крові. Кровотечі.

Демонстрування

кровоносних судин;

§22-23;мал.88,90;

с.110,тести

34

 

 

Серцево-судинні хвороби та їх профілактика.

Дослідницький практикум

Самоспостереження за частотою серцевих скорочень упродовж доби, тижня

Лабораторні дослідження:

вимірювання частоти серцевих скорочень.

Демонстрування

вимірювання артеріального тиску

§23;с.115-116 самоконтроль, тести

 

ТЕМА 7. ВИДІЛЕННЯ.ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ (орієнтовно 4 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

розпізнає (на малюнках, фотографіях, муляжах):

- складові нефрону;складові шкіри;органи сечовидільної системи,

встановлює взаємозв’язок:

між будовою і функціями шкіри

застосовує знаннядля:

профілактики захворювань сечовидільної системи;

профілактики захворювань шкіри;запобігання теплового й сонячного удару; надання першої допомоги в разі теплового й сонячного удару

оперує термінами:виділення, нирки, нефрон, сечоутворення, шкіра, терморегуляція

називає:органи виділення; органи та функції сечовидільної системи;

характеризує:будову та функції нирок;процес утворення сечі;
- регуляцію сечовиділення;роль нирок у здійсненні водно-сольового обміну;чинники, що впливають на функції нирок;негативний вплив алкогольних напоїв на функції нирок;роль шкіри у виділенні продуктів життєдіяльності;роль шкіри в регуляції температури тіла;

пояснює:біологічне значення виділення продуктів обміну речовин; причини теплового й сонячного удару

висловлює судження:

- про важливість виведення кінцевих продуктів обміну речовин з організму людини;

обґрунтовує судження:

про значення дотримання правил догляду за власною шкірою для збереження здоров’я;

оцінює:значення шкіри у пристосуванні організму до умов навколишнього середовища

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека

(зорієнтовує на:

- розуміння негативного впливу алкогольних напоїв на функцію нирок;

- усвідомлення значення шкіри у пристосуванні організму до умов навколишнього середовища;

- на дотримання правил техніки безпеки під час виконання практико-орієнтованих робіт з біології, хімії, фізики, трудового навчання тощо;

- дотримання безпечної поведінки в побуті, на пляжі)

№ уроку

Дата

план

Дата

факт

Зміст уроку

Демонстрації, лабораторнідослідження

Примітки

Домашнє завдання

35

 

 

Виділення — важливий етап обміну речовин.

 

§24

36

 

 

Будова та функції сечовидільної системи.

Демонстрування

моделей будови нирки.

 

§24

37

 

 

Захворювання нирок та їх профілактика

 

§25

38

 

 

Значення і будова шкіри. Терморегуляція.

Перша допомога при термічних пошкодженнях шкіри (опіки, обмороження), тепловому та сонячному ударі.

Демонстрування

моделей будови шкіри.

 

 

§26

39

 

 

Захворювання шкіри та їх профілактика

 

§27

40

 

 

Проект Визначення типу шкіри на різних ділянках обличчя та складання правил догляду за власною шкірою

 

§

ТЕМА 8. ЗВ’ЯЗОК ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ ІЗ ЗОВНІШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ. НЕРВОВА СИСТЕМА

(орієнтовно 5 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

розпізнає (на малюнках, муляжах, моделях):елементи будови спинного мозку;відділи головного мозку;

застосовує знання для:профілактики нервових захворювань;дотримання режиму праці й відпочинку

оперує термінами:нервова система, центральна нервова система, периферична нервова система, автономна (вегетативна) нервова система, соматична нервова система

називає:компоненти центральної й периферичної нервової системи;

- функції спинного мозку, головного мозку та його відділів, соматичної нервової системи, вегетативної нервової системи
(симпатичної та парасимпатичної);фактори, які порушують роботу нервової системи;

характеризує:будову головного мозку, спинного мозку;нервову регуляцію рухової активності людини; роль кори головного мозку в регуляції довільних рухів людини;роль вегетативної нервової системи в роботі внутрішніх органів людини;

наводить прикладизахворювань нервової системи

висловлює судження:

щодо значення нервової системи для: забезпечення взаємозв’язку між органами й фізіологічними системами;узгодження функцій організму зі змінами довкілля;

усвідомлює значення:

внеску вчених у розвиток знань про нервову систему (І. П. Павлов, І. М. Сечєнов), у тому числі й українських (В. О. Бец)

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека

(зорієнтована на

розуміння профілактики захворювань нервової системи, зокрема дотримання правил чергування розумової діяльності та відпочинку)

№ з/п

Дата

план

Дата

факт

Зміст уроку

Демонстрації, лабораторнідослідження

Примітки

Домашнє завдання

41

 

 

Будова нервової системи. Центральна і периферична нервова система людини

 

§35

42

 

 

Спинний мозок.

Лабораторні дослідження

Вивчення будови спинного мозку людини (за муляжами, моделями, пластинчастими препаратами).

§§36

43

 

 

Головний мозок.

 

Лабораторні дослідження

Вивчення будови головного мозку людини (за муляжами, моделями, пластинчастими препаратами).

§37,38

44

 

 

Поняття про соматичну нервову систему. Вегетативна нервова система.

 

 

§39

45

 

 

Профілактика захворювань нервової системи.

 

§40

ТЕМА 9. ЗВ’ЯЗОК ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ ІЗ ЗОВНІШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ

(орієнтовно 7 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів зультати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

розпізнає (на малюнках, муляжах, моделях):елементи будови ока, вуха

встановлює взаємозв’язок:

між будовою й функціями ока, вуха

спостерігає: сліпу пляму на сітківці;

акомодацію ока;зміни слухової чутливості;температурну адаптацію рецепторів шкіри;
застосовує знаннядля:дотримання правил профілактики порушення зору, слуху та попередження захворювань органів зору та слуху

оперує термінами:сенсорні системи, органи чуття, рецептори

називає:основні сенсорні системи; складові частини аналізатора
характеризує:особливості будови та функції зорової, слухової сенсорних систем; сенсорні системи рівноваги, нюху, смаку, руху, дотику, температури, болю;

пояснює:процеси сприйняття: світла, кольору, простору, звуку, запаху, смаку, рівноваги тіла

оцінює:значення сенсорних систем для забезпечення процесів життєдіяльності організму та зв’язку організму із зовнішнім середовищем

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека

(спрямовує на розуміння учнями дотримання правил:

- гігієни зору та слуху;

- техніки безпеки під час виконання практичних занять з хімії, фізики, біології, технологій і трудового навчання тощо)

Сталий розвиток і екологічна грамотність

(спрямовує на усвідомлення учнями залежності функціонування слухової сенсорної системи від шумового забруднення навколишнього середовища)

№ з/п

Дата

план

Дата

Факт

  Зміст уроку

Демонстрації, лабораторнідослідження

Примітки

Домашнє завдання

46

 

 

Загальна характеристика сенсорних систем, їхня будова.

 

§41

47

 

 

Зорова сенсорна система. Око.

Демонстрування

розбірних моделей ока.

Лабораторні дослідження:

визначення акомодації ока;
виявлення сліпої плями на сітківці ока;

§42,43

48

 

 

Гігієна зору.

 

§43

49

 

 

Слухова сенсорна система. Вухо. Гігієна слуху.

 

Демонстрування

розбірних моделей вуха.
Лабораторні дослідження:

вимірювання порога слухової чутливості.

§44

50

 

 

Сенсорні системи смаку, нюху, рівноваги, руху, дотику, температури, болю.

 

 

§45,46

51

 

 

Дослідницький практикум

Дослідження температурної адаптації рецепторів шкіри.

Дослідницький практикум

 

§46

ТЕМА 10. ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ (орієнтовно 7 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів зультати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

розрізняє: типи вищої нервової діяльності та властивості темпераменту;

порівнює:умовні й безумовні рефлекси; першу і другу сигнальні системи;

застосовує знаннядля:  дотримання правил розумової діяльності

оперує термінами:безумовний рефлекс, умовний рефлекс, мислення, мова, пам’ять

називає:нервові процеси (збудження, гальмування);показники нервових процесів (сила, рухливість, урівноваженість); види сну;причини біоритмів;
наводить приклади: умовних та безумовних рефлексів людини;біоритмів людини;

характеризує:особливості вищої нервової діяльності людини;
інстинктивну та набуту поведінку людини;види навчання, види пам’яті;

пояснює:значення другої сигнальної системи; роль кори головного мозку в мисленні;причини індивідуальних особливостей поведінки людини

висловлює судження: про значення пам’яті для інтелектуального розвитку людини;щодо ролі самовиховання у формуванні особистості;щодо впливу соціальних факторів на формування особистості; про значення біоритмів і сну для повноцінного функціонування організму;

усвідомлює значення: внеску вчених у розвиток знань про вищу нервову діяльність (І. П. Павлов, І. М. Сєченов, О. О. Ухтомський та ін.)

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека

(зорієнтовує на усвідомлення учнями:

- значення самовиховання у формуванні особистості;

- значення сну для повноцінного функціонування організму;

- безпечного впливу соціальних факторів на формування особистості)

№ з/п

Дата

план

Дата

факт

Зміст уроку

Демонстрації, лабораторнідослідження

Примітки

Домашнє завдання

52

 

 

Поняття про вищу нервову діяльність і її основні типи.

 

 

§47

53

 

 

Умовні та безумовні рефлекси.

Інстинкти.

Лабораторне дослідження:

визначення реакції зіниць на світло;

§48

54

 

 

Мова.

 

§49

55

 

 

Навчання та пам’ять.

Лабораторне дослідження:

дослідження різних видів пам’яті.

§50

56

 

 

Мислення та свідомість.

 

§51

57

 

 

Сон. Біоритми.

 

§52

58

 

 

Дослідницький практикум

Визначення типу вищої нервової діяльності та властивостей темпераменту.

 

§51

ТЕМА 11. ЕНДОКРИННА СИСТЕМА (орієнтовно 3 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів зультати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

застосовує знаннядля: профілактики йододефiциту в організмі та інших захворювань, пов’язаних із порушенням функцій ендокринних залоз

оперує термінами:ендокринна система, гормони, гомеостаз

називає:залози внутрішньої та змішаної секреції;місце розташування ендокринних залоз в організмі людини;

характеризує:нейрогуморальну регуляцію фізіологічних функцій організму;вплив гормонів на процеси обміну в організмі;

пояснює:роль нервової системи в регуляції функцій ендокринних залоз;роль ендокринної системи в розвитку стресор них реакцій;

- значення ендокринної системи в підтриманні гомеостазу й адаптації організму

висловлює судження:
- щодо значення ендокринної системи для повноцінного функціонування організму людини;

робить висновок:

- про взаємодію регуляторних систем організму

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека

(спрямовує на розуміння учнями:

- впливу гормонів на процеси обміну речовин в організмі людини;

- профілактику йододефiциту в організмі та інших захворювань, пов’язаних із порушенням функцій ендокринних залоз)

№ з/п

Дата

план

Дата

факт

Зміст уроку

Демонстрації, лабораторнідослідження

Примітки

Домашнє завдання

59

 

 

Ендокринна система. Залози внутрішньої та змішаної секреції.

 

§53,54

60

 

 

Профілактика захворювань ендокринної системи.

 

§55

61

 

 

Проект.Йододефіцит в організмі людини, його наслідки та профілактика

Міні-проект

§54,55

62

 

 

Взаємодія регуляторних систем

 

§57,58

ТЕМА 12. РОЗМНОЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛЮДИНИ (орієнтовно 4 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

порівнює:

- будову чоловічої та жіночої статевих клітин;

застосовує знаннядля:
- запобігання хворобам, що передаються статевим шляхом, та попередження ВІЛ-інфікування

оперує термінами:ембріональний розвиток, гамети (сперматозоїд, яйцеклітина), запліднення, зигота, вагітність, плацента

називає:функції статевих залоз людини;первинні та вторинні статеві ознаки людини; періоди онтогенезу людини;

характеризує: процес запліднення;розвиток зародка і плода;розвиток дитини після народження; функції плаценти;статеве дозрівання;вікові періоди індивідуального розвитку людини;особливості підліткового віку;

- захворювання, що передаються статевим шляхом;

пояснює:
- роль ендокринної системи в регуляції гаметогенезу, овуляції, вагітності, постембріонального розвитку людини;

- вплив факторів середовища та способу життя батьків на розвиток плода

висловлює судження: про необхідність збереження репродуктивного здоров’я молоді;про залежність розвитку дитини в материнському організмі від здоров’я матері, її поведінки;

обґрунтовує судження:про вплив нікотину, тютюнового диму, алкоголю на розвиток плода;

оцінює:значення дотримання особистої гігієни юнаками та дівчатами;

виявляє ставлення щодо здорового способу життя як необхідної умови народження здорової дитини

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека

(націлює на розуміння учнями необхідності збереження репродуктивного здоров’я молоді та здорового способу життя як необхідної умови народження здорової дитини)

уроку

Дата

план

Дата

факт

Зміст уроку

Демонстрації, лабораторнідослідження

Примітки

Домашнє завдання

63

 

 

Будова та функції репродуктивної системи. Статеві клітини. Запліднення. Менструальний цикл.

 

§59,60

64

 

 

Вагітність. Ембріональний період розвитку людини. Плацента, її функції.

 

§60,61

65

 

 

Постембріональний розвиток людини.

Репродуктивне здоров’я.

 

§62

66

 

 

Контрольна робота

Контрольна робота

 

УЗАГАЛЬНЕННЯ (орієнтовно 1 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

пояснює:

- як забезпечується цілісність організму людини

називає:

- функції, що підтримують цілісність організму;

- способи підтримання гомеостазу;

характеризує:

- інтегруючу функцію кровоносної, нервової та ендокринної систем

робить висновок:
- про біосоціальну природу людини

№з/п

Дата

план

Дата

факт

Зміст уроку

Демонстрації, лабораторнідослідження

Примітки

67

 

 

Цілісність організму людини.

 

§§1,3,53

68

 

 

Взаємодія регуляторних систем організму

 

§58

 Календарне планування з біології для 9- класу

2020/2021н.р.

« БІОЛОГІЯ 6–9 класи»

Програмазатверджена Наказом Міністерстваосвіти і науки Українивід 07.06.2017 № 804

9 клас

 (70 год – 2 год на тиждень, з них2 год – резервні)

уроку

Дата

план

Дата

факт

Тема уроку

Лабораторні та практичні роботи

Домашнє завдання

Корегуюче повторення основних питань курсу біології 8класу (5 годин)

1

 

 

Ендокринна система. Залози внутрішньої та змішаної секреції

Первинний інструктажз БЖД

 

 

 

2

 

 

Будова та функції репродуктивної системи. Статеві клітини. Запліднення. Менструальний цикл.

 

 

3

 

 

Вагітність. Ембріональний період розвитку людини. Плацента, її функції.

 

 

4

 

 

Постембріональний розвиток людини.

Репродуктивне здоров’я.

 

 

5

 

 

Контроль знань

 

 

 

 

 

 

Вступ (1 год.)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

практикує:

- методи біологічних досліджень у пізнанні окремих явищ живої природи (описовий, експериментальний, моделювання, моніторинг, статистичний — представлення даних);

аналізує та порівнює:

- біологічні системи, що перебувають на різних рівнях організації;

моделює / створює моделі:

- простих біологічних систем різних рівнів (наприклад, системи органів людини, угруповання тощо)

оперує термінами:

- описовий метод, експериментальний метод, моделювання

називає:

- основні галузі біології;

- рівні організації життя;

наводить приклади:

- біологічних систем, що перебувають на різних рівнях організації;

пояснює:

- значення методів біологічних досліджень у пізнанні живої природи;

- зв’язок біології з іншими природничими й гуманітарними науками;

характеризує:

- методи біологічних досліджень (описовий, експериментальний, моделювання)

усвідомлює:

відмінність системи від її дискретних елементів та залежність функціонування системи від взаємозв’язків між елементами різних рівнів

уроку

Дата

план

Дата

факт

Тема уроку

Лабораторні та практичні роботи

Домашнє завдання

6

 

 

Біологія як наука. Предмет біології. Основні галузі біології та її місце серед інших наук

 

Рівні організації біологічних систем. Основні методи біологічних досліджень

 

§1,мал. 2 с. 5

Мал..5,с.9

Тема 1. Хімічний склад клітини (7 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

розпізнає:

- приклади органічних речовин за назвами;

досліджує / спостерігає:

- приклади дії ферментів;

розв’язує:

- елементарні вправи з молекулярної біологіїзі структури білків та нуклеїнових кислот;

аналізує та порівнює:

- структурні рівні організації білків;

- властивості органічних молекул

оперує термінами:

- полімер, білки, нуклеїнові кислоти, фермент

називає:

- органічні та неорганічні речовини, що входять до складу організмів;

- складові атома (міжпредметні);

- типи хімічних зв’язків (ковалентні, йонні, водневі), гідрофобна взаємодія (міжпредметні);

описує:

- властивості та біологічну роль води, ліпідів, вуглеводів;

- будову, властивості та функції білків, структурні рівні організації білків;

- будову й функції нуклеїнових кислот;

наводить приклади:

- продуктів, що містять білки, ліпіди та вуглеводи;

пояснює:

- необхідність зовнішніх джерел енергії для існування біологічних систем;

- роль АТФ у життєдіяльності організмів;

- роль білків у життєдіяльності організмів;

- роль нуклеїнових кислот у спадковості організмів

висловлює та обґрунтовує судження:

- про спільність складу та різницю вмісту хімічних елементів у живій та неживій природі;

- щодо необхідності різних продуктів харчування в раціоні людини;

робить висновок:

- про необхідність вживання людиною різноманітних продуктів харчування;

- про значення моделювання в розумінні хімічної будови живих організмів;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток біохімії (І. Ф. Мішер, Ф. Крік, Дж. Уотсон, Р. Франклін та ін.), у тому числі й українських (О. В. Палладін, О. В. Данилевський, Я. О. Парнас)

уроку

Дата

план

Дата

факт

Тема уроку

Лабораторні та практичні роботи

Домашнє завдання

7

 

 

Вода та її основні фізико-хімічні властивості. Інші неорганічні сполуки

 

§2, питання 1-5 с. 14, табл.1

8

 

 

Органічні молекули. Поняття про  біологічні макромолекули – біополімери.

 

§3,с.15,табл.2,с.16,§4,с.19-20,табл.3,с.20,

пит.1-3,с.22

9

 

 

Білки, їхня структурна організація та основні функції.

Ферменти, їхня роль в клітині.

 

Лабораторне дослідження

властивостей ферментів.

§4-5,с.20-24,мал..17,18,19,пит..4,5,6,7, с.22,пит..1,2,с.24

 

10

 

 

Вуглеводи

 

§3,с.17,18;

мал.13,с.18;

пит..5,6,7 ,с.19

11

 

 

Ліпіди

 

§3,с.16-17

12

 

 

Нуклеїнові кислоти. Роль нуклеїнових кислот як носія спадкової інформації.

 

Практична робота

№ 1.  Розв'язання елементарних вправ зі  структури білків та нуклеїнових кислот.

§6-7,с.30,пит.1-4,

13

 

 

АТФ.

 

§8,с.32пит.1-5

Тема 2.Структура клітини

(4год.)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

порівнює:

- будову клітини прокаріотів й еукаріотів;

- будову клітин рослин, тварин, грибів;

дотримується правил:

- виготовлення мікропрепаратів та розгляду їх за допомогою мікроскопа;

- виконання малюнків біологічних об’єктів;

спостерігає:

- елементи будови клітини на постійних і тимчасових мікропрепаратах;

аналізує:

- взаємозв’язок між будовою та функціями органел;

- взаємозв’язок між будовою та функціями ядра

оперує термінами:

- еукаріоти, прокаріоти, віруси, клітинна мембрана, цитоплазма, ендоплазматичний ретикулум, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі, цитоскелет

називає:

- методи дослідження клітин;

- складові цитоплазми;

- основні клітинні органели та їхні функції;

- основні компоненти та функції ядра;

наводить приклади:

- про- та еукаріотичних організмів;

- рухів клітин і внутрішньоклітинних рухів;

розпізнає:

- компоненти клітин на схемах та електронних мікрофотографіях;

пояснює:

- роль мембран у життєдіяльності клітин;

- взаємозв’язок клітини із зовнішнім середовищем;

характеризує:

- хімічний склад клітинної мембрани

застосовує знання:

- для доказу єдності органічного світу;

висловлює судження:

- щодоролі клітини як елементарної структурної одиниці живих систем;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток знань про клітину (Т. Шванн, М. Шлейден, К. Гольджі та ін.)

 

 

 

уроку

Дата

план

Дата

факт

Тема уроку

Лабораторні та практичні роботи

Домашнє завдання

14

 

 

Методи дослідження клітин, типи мікроскопії.

 

§9,с.39,пит..1-6

15

 

 

Структура еукаріотичної клітини: клітинна мембрана , цитоплазма та не мембранні клітинні органели

 

Демонстрування моделей –аплікацій, що ілюструють будову клітини, мікропрепаратів клітин рослин і тварин.

 

§10-11,с.43,пит..1-4;

Мал..44,45,46

16

 

 

Структура еукаріотичної клітини: одномембранні та дво мембранні клітинні органели.

Ядро, його структурна організація та функції.

 

§12-13,с.53,пит..4-7;

Мал..48,49,50,51

17

 

 

Типи клітин та їхня порівняльна характеристика: прокаріотична та еукаріотична клітина, рослинна та тваринна клітина.

 

Лабораторна робота

1. Вивчення структурно-функціональної різноманітності клітин

§15,с.58,табл.4;

С.61,ЛР

Тема 3.Принципи функціонування клітини

(6год.)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

характеризує:

- процеси фотосинтезу, клітинного дихання як джерел енергії для клітин;

аналізує:
- вплив зовнішніх факторів на протікання клітинних процесів (зокрема, чим зумовлений зелений колір рослин);

порівнює:

- процеси фотосинтезу та хемосинтезу

оперує термінами:

- метаболізм, клітинне дихання, мітохондрії, фотосинтез, пластиди, хемосинтез

називає:

- процеси обміну речовин та енергії, які відбуваються в цитоплазмі клітини;

- органели клітини, у яких відбувається дихання та фотосинтез;

наводить приклади:

- процесів розщеплення органічних речовин, що відбуваються в клітині

 

висловлює судження:

- щодо значення процесів фотосинтезу, хемосинтезу, клітинного дихання для забезпечення енергетичних потреб організмів;

- щодо планетарної ролі фотосинтезу;

застосовує знанняпро:

- процеси життєдіяльності клітини для мотивації здорового способу життя;

робить висновок:

- про схожість процесів обміну речовин, що відбуваються в клітинах організмів різних груп організмів;

- про значення методу моделювання у вивченні клітинних процесів

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека

(орієнтує на застосування знання про процеси життєдіяльності клітини для мотивації здорового способу життя)

Екологічна безпека та сталий розвиток (орієнтує на усвідомлення планетарної ролі фотосинтезу як одного з основних механізмів підтримання гомеостазу в атмосфері)

уроку

Дата

план

Дата

факт

Тема уроку

Лабораторні та практичні роботи

Домашнє завдання

18/1

 

 

Обмін речовин та енергії. Основні шляхи розщеплення органічних речовин в живих організмах.

 

§16,с.67, пит.1-7

19/2

 

 

Клітинне дихання. Біохімічні механізми дихання.

 

 

§17,с.66,схема клітинного дихання,с.71, пит.1-5

20/3

 

 

Фотосинтез: світлова та темнова фаза.

 

§18-19,с.74 пит.1-6; с. 77, пит..1-4

21/4

 

 

Хемосинтез.

 

 

§19, с. 77, пит..5-8

22/5

 

 

Базові принципи синтетичних процесів у клітинах та організмах

 

§§16-19, с.77, тести для самоконтролю

23/6

 

 

Контрольна робота

ТО-3

 

Тема 4. Збереження та реалізація спадкової інформації (орієнтовно 11 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

характеризує:

- процес транскрипції;

- процес біосинтезу білка;

- процес реплікації ДНК;

- генетичний код та його значення в біосинтезі білків;

- взаємозв’язок між будовою та функціями хромосом;

- процеси мітозу та мейозу в еукаріотів;

- етапи клітинного циклу;

- етапи онтогенезу в рослин і тварин;

порівнює:

- процеси транскрипції та реплікації;

- процеси мітозу та мейозу

оперує термінами:

- ген, генетичний код, ядро, хромосоми, рибосоми, транскрипція, трансляція, мітоз, мейоз

називає:

- типи генів;

- етапи реалізації спадкової інформації;

- фази мітозу та мейозу;

- періоди онтогенезу в багатоклітинних організмів;

наводить приклади:

- застосування принципу комплементарності нуклеотидів

робить висновок:

- про визначну роль спадкового апарату клітини

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека(орієнтує на розуміння важливості генетичного консультування та молекулярних методів діагностики задля народження здорових дітей, на глибоке засвоєння впливу на потомство шкідливих звичок батьків: тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин)

уроку

Дата

план

Дата

факт

Тема уроку

Лабораторні та практичні роботи

Домашнє завдання

24/1

 

 

Гени та геноми. Будова генів та основні компоненти геномів про- та еукаріотів.

 

§20,мал..105,106,пит..1-6

25/2

 

 

Транскрипція.

 

§7,с.29, §22,86

26/3

 

 

Практична робота№2. Розв’язування елементарних вправ з реплікації, транскрипції та трансляції

Практична робота№2.

§21-22,с.89,ПР 2

27/4

 

 

Основні типи РНК.

 

§21,6-7,

28/5

 

 

Генетичний код. Біосинтез білка

 

§21-22,с.84,табл. 5,

29/6

 

 

Подвоєння ДНК; репарація пошкоджень ДНК.

 

§§21-22с.83,мал..107

30/7

 

 

Поділ клітин: клітинний цикл, мітоз

Лабораторне дослідження:

фаз мітозу (на прикладі клітин кореня цибулі).

§23,мал..113,с.93,пит..1-9

31/8

 

 

Мейоз. Рекомбінація ДНК.

 

§24,мал..115,с.95,пит..1-5

32/9

 

 

Статеві клітини та запліднення. Етапи індивідуального розвитку.

 

§25,26,мал..118,119, с.100,пит..1-8

33/11

 

 

Узагальнення знань з теми

«Збереження та реалізація спадкової інформації»

ТО-4

§20-26, тести

Тема 5. Закономірності успадкування ознак (орієнтовно 10 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

застосовує знання:

- для складання схем схрещування;

- для оцінки спадкових ознак у родині та планування родини;

-для обґрунтування заходів захисту від впливу мутагенних факторів;

характеризує:

- успадкування, зчеплене зі статтю;

- мінливість: комбінативну, мутаційну, модифікаційну;

- можливості діагностики спадкових хвороб людини;

порівнює:

- модифікаційну та мутаційну мінливість;

- успадкування домінантних і рецесивних ознак;

дотримується правил:

- складання схем родоводів;

застосовує знання:

- для оцінки спадкових ознак у родині та планування родини

оперує термінами:

- алель, генотип, фенотип, мутація (точкова, хромосомна, геномна), мутаген

 

називає:

- методи генетичних досліджень;

- закони Менделя;

- форми мінливості;

- мутагенні фактори;

- види мутацій;

- зчеплення генів у хромосомах;

наводить приклади:

- спадкової мінливості;

- неспадкової мінливості;

- спадкових захворювань людини;

пояснює:

- поняття: домінантний та рецесивний алелі, гомозигота, гетерозигота;

- значення генотипу й умов середовища для формування фенотипу

висловлює судження:

- про важливість генетичного консультування та молекулярних методів діагностики в сучасній генетиці;

- щодо впливу на потомство шкідливих звичок батьків (тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин);

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток генетичних знань (Г. Мендель, Т. Х. Морган та ін.), у тому числі й українських (С.М. Гершензон)

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека

(орієнтує на розуміння важливості генетичного консультування та молекулярних методів діагностики задля народження здорових дітей, на глибоке засвоєння впливу на потомство шкідливих звичок батьків: тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин)

№ уроку

Дата

план

Дата

факт

Тема уроку

Лабораторні та практичні роботи

Домашнє завдання

34/1

 

 

Класичні методи генетичних досліджень. Генотип та фенотип. Алелі.

 

§§29,30

35/2

 

 

Закони Менделя.

 

§31,пит..1-7,с.124

36/3

 

 

Ознака як результат взаємодії генів. Поняття про зчеплення генів і кросинговер.

Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю.

 

§32-33,пит..1-5,с.132

37/4

 

 

Форми мінливості.

 

Лабораторні дослідження

мінливості в рослин і тварин.

§35

38/5

 

 

Мутації: види мутацій, причини та наслідки мутацій.

 

§36

39/6

 

 

Спадкові захворювання людини. Генетичне консультування.

 

§37, робота над складанням родоводу

40/7

 

 

Сучасні методи молекулярної генетики

 

§30

41/8

 

 

Практична робота 3.

Складання схем схрещування

Практична робота 3.

 

§31

42/9

 

 

Проект

Складання власного родоводу та демонстрація успадкування певних ознак (за вибором учня) / родовід родини видатних людей (за вибором учня)

 

§37

43/10

 

 

Узагальнення з теми «Закономірності успадкування ознак»

ТО-5

§29-37,тести

Тема 6. Еволюція органічного світу (орієнтовно 7 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

характеризує:

-розвиток поглядів на походження різноманіття живих істот;

порівнює:

- географічне й екологічне видоутворення;

дотримується правил:

- складання елементарних таблиць, схем, що демонструють еволюційний розвиток рослинного й тваринного світу Землі

оперує термінами:

- вид, популяція, еволюція, природний добір, антропогенез

дає визначення понять:

- конвергенція, дивергенція, паралелізм;

пояснює:

- основні положення сучасної теорії еволюції;

- популяцію як елементарну одиницю еволюції;

- основні характеристики популяції;

- елементарні фактори еволюції;

- критерії виду;

- способи видоутворення;

- докази еволюції;

- види природного добору;
- різні погляди на виникнення життя на Землі (креаціонізм, спонтанне зародження, біохімічна еволюція, панспермія);

- етапи еволюції людини;

- різноманіття організмів якрезультат еволюції;

наводить приклади:

- адаптації організмів до умов середовища;

- викопних організмів різних геологічних епох

висловлює судження:

- щодо співвідношення біологічних та соціокультурних факторів у розвитку людини;

робить висновок:

- про єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття;

- про значення моделювання в дослідженні еволюційних процесів різних рівнів;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток еволюційного учення (Е. Геккель, Ч. Дарвін, Ж.- Б. Ламарк та ін.), у тому числі й українських (О. О. Ковалевський)

№ уроку

Дата

план

Дата

факт

Тема уроку

Лабораторні та практичні роботи

Домашнє завдання

44/1

 

 

Популяції живих організмів та їх основні характеристики.

 

§40

45/2

 

 

Еволюційні фактори. Механізми первинних еволюційних змін

 

§41

46/3

 

 

Механізми видоутворення.

 

§40

47/4

 

 

Розвиток еволюційних поглядів. Теорія Ч. Дарвіна.

Роль палеонтології, молекулярної генетики в обґрунтуванні теорії еволюції.

 

§39,42

48/5

 

 

Еволюція людини. Етапи еволюції людини.

 

§44

49/6

 

 

Світоглядні та наукові погляди на походження та історичний розвиток життя

 

§43

50/7

 

 

Узагальнення з теми «Еволюція органічного світу»

ТО-6

§40-43,тести

Тема 7. Біорізноманіття (розглядається опційно, орієнтовно 4 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

характеризує:

- основні принципи біологічної систематики;

аналізує та порівнює:

- засоби боротьби із хворобами різної природи (вірусні, бактеріальні, протозойні тощо)

називає:

- таксономічні одиниці;

- основні групи організмів

робить висновок:

- про єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття;

усвідомлює :

- значення різних форм життя для збереження здоров’я людини

№ уроку

Дата

план

Дата

факт

Тема уроку

Лабораторні та практичні роботи

Домашнє

Завдання

51/1

 

 

Основи еволюційної філогенії та систематики.

 

§45

52/2

 

 

Основні групи організмів: бактерії, археї, еукаріоти

 

§43,44

53/3

 

 

Неклітинні форми життя: віруси.

 

§43

54/4

 

 

Огляд основних еукаріотичних таксонів

 

§44

 

Тема 8. Надорганізмові біологічні системи (орієнтовно 7 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

застосовує знання:

- про особливості функціонування популяцій, екосистем, біосфери для обґрунтування заходів їх збереження, прогнозування наслідків впливу людини на екосистеми, визначення правил своєї поведінки в сучасних екосистемах;

розпізнає:

- основні групи організмів за екологічною роллю в мережах живлення екосистем;

застосовує знання:

- для складання ланцюгів (мереж) живлення в екосистемах;

дотримується правил:

- побудови екологічних пірамід різних типів;

спостерігає:

- дію екологічних факторів на різні групи організмів;

аналізує та порівнює:

- різні середовища життя;

- природні та штучні екосистеми;

описує:

- антропічний вплив на природні екосистеми;

бере участь у природоохоронній діяльності та дотримується екологічної культури в повсякденному житті

оперує термінами:

- екологічний фактор, продуценти, консументи, редуценти, екосистема, трофічний ланцюг (мережа), біосфера

називає:

- методи дослідження процесів в екосистемах;

- екологічні фактори;

наводить приклади:

- угруповань, екосистем;

- пристосованості організмів до умов середовища;

- ланцюгів живлення;

пояснює:

- структуру екосистем;

- взаємодію організмів в екосистемах;

- структуру ланцюгів живлення;

- правило екологічної піраміди;

- значення колообігу речовин у збереженні екосистем;

- функціональні компоненти біосфери;

- роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері;

порівнює:

- природні та штучні екосистеми;

- роль продуцентів, консументів, редуцентів у штучних і природних екосистемах

робить висновок:

- про цілісність і саморегуляцію живих систем;

- про значення природних угруповань для збереження рівноваги в біосфері;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток екології (Е. Геккель, Ю. Лібіх, Е. Шелфорд та ін.), у тому числі й українських (М. І. Вернадський);

формує громадянську позицію:

- в галузі збереження довкілля

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на розуміння антропічного впливу на природні екосистеми, значення колообігу речовин у збереженні екосистем, роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері;

спрямовує на дотримання екологічної культури в повсякденному житті,участь у природоохоронній діяльності та вияв громадянської позиції в галузі збереження довкілля)

Підприємливість та фінансова грамотність

(орієнтує на усвідомлення відмінностей між природними та штучними екосистемами за показниками продуктивності й ефективності; спрямовує на усвідомлення економічної оцінки природних екосистем та антропічного впливу на них; спрямовує на дотримання екологічної культури в бізнесі).

Здоров’я і безпека

(націлює на розуміння наслідків антропічного впливу на природні екосистеми для здоров’я людини; сприяє дотриманню екологічної культури в повсякденному житті, формуванню активної громадянської позиціїв галузі збереження довкілля як одного з напрямів боротьби за здоров’я)

Громадянська відповідальність

(спрямовує на активну участь у природоохоронній діяльності та дотримання екологічної культури в повсякденному житті, вияв громадянської позиції в галузі збереження довкілля)

№ уроку

Дата

план

Дата

факт

Тема уроку

Лабораторні та практичні роботи

Домашнє

Завдання

55/1

 

 

Екосистема. Різноманітність екосистем.

 

§48

56/2

 

 

Харчові зв’язки, потоки енергії та колообіг речовин в екосистемах.

 

§49

57/3

 

 

Біотичні, абіотичні та антропічні (антропогенні, техногенні) фактори.

 

§50

58/4

 

 

Стабільність екосистем та причини її порушення

 

§51

59/5

 

 

Біосфера як цілісна система.

 

§52

60/6

 

 

Захист і збереження біосфери, основні заходи щодо охорони навколишнього середовища

 

§53

61/7

 

 

Проект (дослідницький)

Виявлення рівня антропогенного та техногенного впливу в екосистемах своєї місцевості

 

§48,50

62/8

 

 

Узагальнення і контроль знань

Контрольна робота

Контрольна робота

ТО-7

 

Тема 9. Біологія як основа біотехнології та медицини (орієнтовно 6 год)

 

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

порівнює:

- класичні методи селекції із сучасними біотехнологічними підходами

оперує термінами:

- біотехнологія, селекція, генетична інженерія, генетично-модифіковані організми

називає:

- методи селекції;

- завдання та основні напрями сучасної біотехнології;

- методи сучасної біотехнології;

- можливості діагностики спадкових хвороб людини;

пояснює:

- переваги та можливі ризики використання генетично модифікованих організмів;

наводить приклади:

- речовин (продукції), які одержують методами традиційних біотехнологій;

- речовин (продукції), які одержують методами генної інженерії

застосовує знаннядляоцінки:

- можливих позитивних і негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій;

висловлює судження:

- щодо можливості використання генетично модифікованих організмів;

- щодо моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на розуміння переваг сучасних біотехнологічних підходів над методами класичної селекції; спрямовує на обговорення переваг та можливих ризиків використання генетично модифікованих організмів, моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень;

на прикладах речовин (продукції), які одержують методами біотехнологій і генної інженерії, демонструє важливість наукоємних технологій у сталому розвитку людства)

Громадянська відповідальність

(спрямовує на розуміння моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень в галузі біотехнології та генетичної інженерії, важливість профілактики упередженого ставлення до сучасних технологій)

Здоров’я і безпека

(орієнтує на розуміння сучасних технологій у галузі діагностики та корекції спадкових хвороб людини;

можливих позитивних і негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій, генетично модифікованих організмів)

Підприємливість і фінансова грамотність

(орієнтує на розуміння переваг сучасних біотехнологій над класичними методами селекції; значення для підприємницької діяльності сучасних наукоємних технологій, зокрема, в діагностиці та корекції спадкових хвороб людини, у використанні генетично модифікованих організмів та речовин (продукції), які одержують методами генної інженерії)

№ уроку

Дата

план

Дата

факт

Тема уроку

Лабораторні та практичні роботи

Домашнє

Завдання

63/1

 

 

Поняття про селекцію. Введення в культурурослин.

 

§54

64/2

 

 

Методи селекції рослин.

 

§55

65/3

 

 

Одомашнення тварин.

 Методи селекції тварин

 

§55

66/4

 

 

Огляд традиційних біотехнологій. Основи генетичної та клітинної інженерії.

 

§56

67/5

 

 

Роль генетичної інженерії в сучасних біотехнологіях і медицині.

 

§57,58

68/6

 

 

Генетично модифіковані організми

 

§57

Узагальнення

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

характеризує:

- основні загальні властивості живих систем

оперує термінами:

- система

робить висновок:

- про єдність живих систем різних рівнів

№ уроку

Дата

план

Дата

факт

Тема уроку

Лабораторні та практичні роботи

Домашнє

Завдання

69/1

 

 

Основні загальні властивості живих систем

 

§1

70/2

 

 

Єдність живих систем різних рівнів

 

ТО-8

Тести

 Календарне планування уроків біології і екології    10 клас

Рівень стандарту

(70 годин – 2 години на тиждень)

Складено згідно з навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів,біологія і екологія  10-11 класи. Рівень стандарту

Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України (наказ № 1407 від 23.10.2017 р.)

 

№ з/п

Дата

Корекція дати

Тема уроку

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Корегуюче повторення основних питань курсу біології 9 класу (5 годин)

1

 

 

Неклітинні форми життя: віруси.Первинний інструктажз БЖД

 

 

2

 

 

Біотичні, абіотичні та антропічні (антропогенні, техногенні) фактори.

 

3

 

 

Біосфера як цілісна система.

 

4

 

 

Захист і збереження біосфери, основні заходи щодо охорони навколишнього середовища

 

5

 

 

Контроль знань

 

 

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

Вступ (1 година)

6

 

 

Рівні організації біологічних систем та їхній взаємозв’язок.

Фундаментальні  властивості живого.

Стратегія сталого розвитку природи і суспільства.

Міждисциплінарні зв’язки біології та екології.

 

розрізняє:

-біосистеми різних рівнів організації

 

- система, біосистема, екосистема, навколишнє середовище, сталий розвиток природи і суспільства;

наводить приклади:

-біосистем різних рівнів;

характеризує:

-властивості живого: самооновлення, самовідтворення, саморегуляцію.

 

Ціннісний компонент

оцінює:

важливість біологічних знань  для розвитку людства.

 

 

Тема№1 Біорізноманіття (8 годин)

7

 

 

Систематика – наука про різноманітність організмів. Принципи наукової класифікації організмів. 

Сучасні критерії виду.

Лабораторна робота

1. Визначення таксономічного положення виду в системі органічного світу (вид на вибір учителя).

 

Діяльнісний компонент:

складає:

- характеристику виду за видовими критеріями;

- порівняльну характеристику: вірусів, віроїдів, пріонів; архей та бактерій; одноклітинних і багатоклітинних еукаріотичних організмів;

класифікує: 

- певні види грибів, рослин, тварин;

- визначає таксономічне положення виду в системі органічного світу.

               

 

 

оперує термінами та поняттями:

систематика, номенклатура, класифікація, філогенетична систематика, популяція, віруси, прокаріоти, еукаріоти;

називає:

- сучасні принципи наукової систематики;

-гіпотези походження вірусів;

-шляхи проникнення вірусів у клітини;

наводить приклади:

- вірусів, бактерій, одноклітинних еукаріотів, грибів, рослин, тварин;

характеризує:

- критерії виду;

- віруси, прокаріотичні організми, еукаріотичні організми.

 

Ціннісний компонент

оцінює:

-важливість систематики для сучасних біологічних досліджень.

8

 

 

 

9

 

 

Віруси. Особливості їхньої організації та функціонування.

10

 

 

Віроїди, пріони. Особливості їхньої організації та функціонування.

Гіпотези походження вірусів.

Взаємодія вірусів з клітиною-хазяїном та їхній вплив на її функціонування.

 

 

11

 

 

Роль вірусів в еволюції організмів. Використання вірусів у біологічних методах боротьби зі шкідливими видами.

 

 

 

12

 

 

Прокаріотичні організми: археї та бактерії. Особливості їхньої організації та функціонування.

13

 

 

Сучасні погляди на систему еукаріотичних організмів

14

 

 

Еукаріотичні організми. Особливості їхньої організації та функціонування.

Біорізноманіття нашої планети як наслідок еволюції.

Навчальний проект

1. Складання характеристики виду за видовими критеріями.

 

 

Узагальнюючий урок з тем «Вступ» та «Біорізноманіття»

Тема№2 Обмін речовин і перетворення енергії (16 годин)

15

 

 

Білки, нуклеїнові кислоти: огляд будови й біологічної ролі.

 

Діяльнісний компонент

складає схеми:

- обміну вуглеводів, ліпідів та білків в організмі людини, їхній взаємозв’язок;

порівнює:

- енергетичне і пластичне значення різних речовин.

 

 

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

обмін речовин/метаболізм, фермент, вітамін, дихання, автотрофи, гетеротрофи, хемотрофи, фототрофи, токсичні речовини;  

називає:

- структури клітин, які забезпечують процеси метаболізму;

- критерії якості питної води;

наводить приклади:

- хвороб, пов’язаних з нестачею чи надлишком

надходження певних хімічних елементів, речовин;

характеризує:

- особливості енергетичного обміну клітин

автотрофних та гетеротрофних організмів;

- особливості знешкодження токсичних сполук в організмі людини;

-нейрогуморальну регуляцію метаболізму в організмі людини;

пояснює:

- єдність процесів синтезу і розщеплення речовин в організмі;

-  роль АТФ у забезпеченні процесів метаболізму;

- роль ферментів у забезпеченні процесів метаболізму;

- роль окремих хімічних елементів, речовин в метаболізмі;

- необхідність знешкодження токсичних сполук в організмі людини.

 

Ціннісний компонент

висловлює судження:

- щодо впливу на здоров’я людини різних речовин (корисних та шкідливих);

-оцінює:

- важливість якості питної води та раціонального харчування для збереження здоров’я.

16

 

 

Вуглеводи, ліпіди: огляд будови й біологічної ролі.

17

 

 

Обмін речовин та енергії – основа функціонування біологічних систем.

18

 

 

Особливості обміну речовин в автотрофних та гетеротрофних організмів.

19

 

 

Енергетичне забезпечення процесів метаболізму.

Способи отримання енергії в різних груп автотрофних та гетеротрофних організмів.

20

 

 

Роль процесів дихання в забезпеченні організмів енергією. 

21

 

 

*** Структури клітин, які забезпечують процеси метаболізму.

22

 

 

Роль ферментів у забезпеченні процесів метаболізму клітини та цілісного організму.

23

 

 

 

Вітаміни, їх роль в обміні речовин.

24

 

 

Порушення обміну речовин (метаболізму), пов’язані з нестачею чи надлишком надходження певних хімічних елементів, речовин.

25

 

 

Значення якості питної води для збереження здоров’я людини.

26

 

 

Раціональне харчування – основа нормального обміну речовин.Негативний вплив на метаболізм токсичних речовин. Знешкодження токсичних сполук в організмі людини. 

27

 

 

Нейрогуморальна регуляція процесів метаболізму.

28

 

 

П. р. №1. Складання схем обміну вуглеводів, ліпідів та білків в організмі людини.

29

 

 

Урок повторення та узагальнення з теми «Обмін речовин і перетворення енергії»

30

 

 

Контрольна робота №1

Тема 3 Спадковість і мінливість (20 годин)

31

 

 

Основні поняття генетики. Закономірності спадковості.

 

Діяльнісний компонент

порівнює:

- моногенне та полігенне успадкування ознак у людини;

- спадкову та неспадкову мінливість людини;

розв’язує:

- типові задачі з генетики (моно- і дигібридне схрещування; повне та неповне домінування, кодомінування; успадкування зчеплене зі статтю);

визначає:

- можливі генотипи при даному фенотипі (та навпаки);

-  за результатами схрещування: який ген домінантний (рецесивний); тип успадкування ознак;

складає:

- схеми родоводів;

робить висновки про:

- генотип людини як цілісну інтегровану систему.

 

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

-ген, гени домінантні та рецесивні, геном, генотип, фен, фенотип, ознаки кількісні та якісні, моно-, ди- та полігібридне схрещування, реплікація, гени структурні та регуляторні, експресія генів, транскрипція, трансляція; гаплоїдний, диплоїдний та поліплоїдний набори хромосом; каріотип, гомо- та гетерогаметна стать; мутагени; мутації (геномні, хромосомні, точкові); генофонд популяцій;

називає:

- сучасні молекулярно-генетичні методи досліджень спадковості людини (секвенування генів, полімеразна ланцюгова реакція, застосування генетичних маркерів тощо);

- типи мутацій;

- причини спадкових хвороб і вад людини та хвороб людини зі спадковою схильністю;

наводить приклади:

- спадкової мінливості (комбінативної, мутаційної) людини;

- модифікаційної мінливості людини;

характеризує:

-типи успадкування ознак у людини (повне та неповне домінування, кодомінування; аутосомно-рецесивне та аутосомно-домінантне, зчеплене, зчеплене зі статтю);

-закономірності модифікаційної мінливості людини;

-типи мутацій людини;

-мутагенні фактори;

пояснює:

-  застосування генетичних маркерів;

-явище зчепленого успадкування у людини;

- молекулярні механізми мінливості у людини; 

- біологічні антимутаційні механізми;

 

 

Ціннісний компонент

обґрунтовує судження:

- щодо шкідливих звичок, як мутагенних чинників;

виявляє власне ставлення до:

-профілактики та терапії спадкових хвороб людини.

32

 

 

Гібридологічний аналіз: основні типи схрещувань та їхні наслідки.

33

 

 

Сучасні молекулярно-генетичні методи досліджень спадковості людини.

34

 

 

Організація спадкового матеріалу еукаріотичної клітини та його реалізація. Гени структурні та регуляторні.

35

 

 

Регуляція активності генів в еукаріотичній клітині.

36

 

 

 

Каріотип людини та його особливості.

37

 

 

Хромосомний аналіз як метод виявлення порушень у структурі каріотипу.

38

 

 

***Сучасний стан досліджень геному людини. Моногенне та полігенне успадкування ознак у людини.

39

 

 

Позахромосомна (цитоплазматична) спадковість у людини.

40

 

 

Закономірності мінливості (спадкової, неспадкової) людини.

41

 

 

Мутації та їхні властивості. Поняття про спонтанні мутації. Біологічні антимутаційні механізми.

42

 

 

Захист геному людини від шкідливих мутагенних впливів.

43

 

 

 

Генетичний моніторинг в людських спільнотах.

44

 

 

***Особливості генофонду людських спільнот та чинники, які впливають на їх формування. Закономірності розподілу алелів в популяціях.

45

 

 

Сучасні завдання медичної генетики. Спадкові хвороби і вади людини, хвороби людини зі спадковою схильністю, їхні причини.

46

 

 

Методи діагностики та профілактики спадкових хвороб людини. Медико-генетичне консультування та його організація.

47

 

 

Л. р. № 2. Вивчення закономірностей модифікаційної мінливості.

48

 

 

 

П. р. №2. Розв’язування типових генетичних задач.

49

 

 

Проект: створення буклету, постеру,  презентації, бук-трейлеру, скрайбу тощо (один на вибір).

Орієнтовні теми:

Генетичний моніторинг в людських спільнотах.

Скринінг-програми для новонароджених.

Генотерапія та її перспективи.

50

 

 

Урок узагальнення та систематизації знань з теми «Спадковість і мінливість.»

                                                                         Тема 4 Репродукція та розвиток  (16 годин)

51

 

 

Репродукція як механізм забезпечення безперервності існування видів.

 

Діяльнісний компонент

складає порівняльну характеристику:

- статевих клітин людини;

- розвитку чоловічих і жіночих статевих клітин;

демонструє навички:

- роботи з мікроскопом.

 

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

- мітоз, мейоз, амітоз, регенерація, трансплантація, гаметогенез, запліднення, онтогенез, ембріональна індукція;

називає:

- гіпотези старіння;

наводить приклади:

- порушень клітинного циклу;

пояснює:

- значення регенерації;

- суть та біологічне значення запліднення.

характеризує:

- періоди ембріонального та постембріонального розвитку людини;

 

Ціннісний компонент

оцінює:

- вплив позитивних і негативних чинників на ріст та розвиток людини;

- важливість профілактики онкологічних захворювань;

обґрунтовує судження про:

- вплив способу життя на формування людського організму та репродуктивне здоров’я;

- необхідність відповідального ставлення до планування родини.

виявляє власне ставлення щодо:

- трансплантації тканин та органів у людини, її перспектив;

- правил біологічної етики;

- біологічних і соціальних аспектів регуляції розмноження людини.

52

 

 

 

Особливості процесів регенерації організму людини.

53

 

 

Трансплантація тканин та органів у людини, її перспективи.  Правила біологічної етики.

54

 

 

Ріст та розвиток клітин та фактори, які на нього впливають. Старіння та смерть клітин.

55

 

 

Причини порушення клітинного циклу та їхні наслідки.

56

 

 

Поняття про онкогенні фактори та онкологічні захворювання. Профілактика онкологічних захворювань.

57

 

 

 

Статеві клітини. Особливості гаметогенезу у людини.

58

 

 

Суть та біологічне значення запліднення. Причини порушення процесів запліднення у людини. Особливості репродукції людини у зв’язку з її біосоціальною сутністю.

59

 

 

Репродуктивне здоров’я. Сучасні можливості та перспективи репродуктивної медицини.

60

 

 

Біологічні і соціальні аспекти регуляції рзмноження у людини.

61

 

 

Ембріогенез людини. Взаємодія частин зародка, що розвивається (явище ембріональної індукції).

62

 

 

Чинники, здатні справляти позитивний і негативний вплив на процеси росту та розвитку людини.

63

 

 

 

Л. р. №3. Вивчення будови статевих клітин людини.

64

 

 

 

Л. р. №4. Вивчення етапів ембріогенезу.

65

 

 

Узагальнюючий урок з теми «Репродукція та розвиток.»

66

 

 

Контрольна робота №2

Узагальнення та повторення (4 години)

67

 

 

 

Біорізноманіття

 

 

 

68

 

 

 

Обмін речовин і перетворення енергії

 

 

 

69

 

 

 

Спадковість і мінливість

 

 

 

70

 

 

 

Репродукція та розвиток

 

 

 

 Календарно-тематичне  планування уроків біології та екології

11 клас

(рівень стандарту 70 годин на рік, 2 години на тиждень)

Календарне планування з біології  у 11 класі складене за Програмою з біології і екології для 10-11 класів закладів загальної середньої середньої освіти: рівень стандарту, затвердженою наказом  Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407; [https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv]

 

№ з/п

Дата

ДЗ

Тема

Практична частина

Очікувані результати навчання учня/учениці

Корегуюче повторення основних питань курсу біології 10 класу (5 годин)

1

 

 

Статеві клітини. Особливості гаметогенезу у людини.

Первинний інструктажз БЖД

 

 

2

 

 

Ембріогенез людини. Взаємодія частин зародка, що розвивається (явище ембріональної індукції).

 

 

3

 

 

Репродуктивне здоров’я. Сучасні можливості та перспективи репродуктивної медицини.

 

 

4

 

 

Чинники, здатні справляти позитивний і негативний вплив на процеси росту та розвитку людини

 

 

5

 

 

Контроль знань

 

 

Тема 5. Адаптації (орієнтовно 16 год.)

6

 

Адаптація як загальна властивість біологічних систем.

Загальні закономірності формування адаптацій. Поняття про преадаптацію та постадаптацію.

 

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

адаптація, преадаптація, постадаптація, адаптивний потенціал, екологічна ніша, адаптивна радіація, коеволюція, коадаптації, життєва форма, адаптивні біологічні ритми, фотоперіодизм

формулює:

- принцип єдності організмів та середовища їхнього мешкання;

- правило обов’язкового заповнення екологічної ніші;

називає:

- основні властивості адаптацій;

- параметри екологічної ніші;

- способи терморегуляції організмів;

- основні форми симбіозу організмів;

- форми паразитизму;

- типи адаптивних біологічних ритмів організмів;

наводитьприклади:

- адаптацій організмів до різних середовищ мешкання;

- адаптацій людини до різних умов проживання

- адаптивного характеру поведінкових реакцій тварин;

описує:

- адаптаціїлюдини та інших організмів до різних умов проживання;

характеризує:

- коадаптаціїорганізмів;

-   типи біологічних ритмів: зовнішні та внутрішні, добові, місячні, припливно-відпливні, сезонні, річні, багаторічні;

пояснює:

- молекулярні та клітинні механізми адаптацій біологічних систем;

- відносний характер адаптацій;

- біологічне підґрунтя правил Алена та Бергмана;

- генетичну основу формування адаптацій.

Діяльнісний компонент:

визначає:

- ступінь адаптованості організмів до середовища мешкання;

розпізнає :

- приналежність певних видів тварин та рослин до певної життєвої форми;

порівнює:

-особливості терморегуляціїпойкілотермних та гомойотермних тварини;

-адаптації різних груп організмів до певного середовища мешкання;

складаєсхеми:

- комплексів адаптацій, які характеризують ту чи іншу життєву форму організмів;

моделює:

- наслідки значного перекривання екологічних ніш конкуруючих видів;

Ціннісний компонент

робитьвисновок:

- прозначенняпреадаптацій та адаптацій в еволюції органічного світу,

- про коеволюцію як основу функціонування стабільних екосистем;

- про адаптивне значення фотоперіодизму.

дотримуєтьсяправил:

- здорового способу життя для підвищення власного адаптивного потенціалу;

обґрунтовуєсудження:

- про адаптивний потенціал екологічно пластичних та екологічно непластичних видів,

виявляєставленнядо:

- підвищення власного адаптивного потенціалу шляхом регулярних занять фізичною культурою та загартовування організму.

 

7

 

Формування адаптацій на молекулярному та клітинному рівнях організації. Властивості адаптацій.

 

8

 

Стратегії адаптацій організмів.

 

9

 

Поняття про екологічно пластичні та екологічно непластичні види. Поняття про адаптивну радіацію

 

10

 

Життєві форми тварин та рослин як адаптації до середовища мешкання

 

11

 

Екологічна ніша як наслідок адаптацій організмів певного виду до існування в екосистемі.

 

12

 

Поняття про спряжену еволюцію (коеволюцію) та коадаптацію.

 

13

 

Основні середовища існування та адаптації до них організмів.

 

14

 

Способи терморегуляції організмів.

 

15

 

Симбіоз та його форми.

 

16

 

Організм як середовище мешкання. Поширення паразитизму серед різних груп організмів

 

17

 

Адаптації паразитів до мешкання в організмі хазяїна. Відповідь організму хазяїна на оселення паразитів.

 

18

 

Практична робота 1

Визначення ознак адаптованості різних організмів до середовища існування

Практична робота 1

 

19

 

Адаптивні біологічні ритми біологічних систем різного рівня організації.

Типи адаптивних біологічних ритмів організмів.

 

20

 

Фотоперіодизм та його адаптивне значення.

 

21

 

Узагальнення знань з теми « Адаптації»

Тематичне оцінювання №1

 

 

 

Тема 6. Біологічні основи здорового способу життя (орієнтовно 9 год.)

22

 

Науки, що вивчають здоров’я людини. Принципи здорового способу життя.

Знаннєвий компонент

оперує термінами:

- здоров’я, здоровий спосіб життя, гіподинамія, інфекційні захворювання;

називає:

- науки, що вивчають здоров’я людини;

- шляхи зараження інфекційними хворобами;

- чинники неінфекційних хвороб людини;

наводить приклади:

- профілактичних заходів щодо хвороб людини;

Діяльнісний компонент

характеризує:

- принципи здорового способу життя;

- імунну систему людини, особливості її функціонування;

пояснює:

- механізми взаємодії системи антиген-антитіло;

- заходи профілактики захворювань людини (неінфекційних, інфекційних, інвазійних, захворювань, що передаються статевим шляхом);

Ціннісний компонент

оцінює:

- вплив регулярних тренувань і рухової активності,  на здоров’я людини;

- вплив харчування на здоров’я людини;

обґрунтовує судження про:

- необхідність глобального контролю за вірусними інфекціями людини, тварин і рослин в сучасних умовах;

- необхідність дотримання гігієнічних вимог в особистому житті;

- негативний вплив тютюнопаління, вживання алкоголю та наркотиків на організм людини;

виявляє власне ставлення:

- до перспектив ліквідації найбільш небезпечних інфекцій;

- до особистої та громадської профілактики захворювань

робить висновки:

-  активний спосіб життя це основа збереження здоров’я;

- особиста гігієна це умова ефективної  профілактики різних захворю­вань.

23

 

Складові здорового способу життя: раціональне харчування, рухова активність, особиста і побутова гігієна, відпочинок.

 

Безпека і статева культура.

 

24

 

Негативний вплив на здоров’я людини алкоголю, куріння та наркотиків.

Вплив стресових факторів на організм людини.

25

 

Вплив навколишнього середовища на здоров’я людини.

26

 

Імунна система людини, особливості її функціонування.

27

 

Імунокорекція. Імунотерапія.

28

 

Профілактика неінфекційних, інфекційних, інвазійних  захворювань людини, захворювань, що передаються статевим шляхом.

Навчальний проект

1. Особиста програма зміцнення здоров’я.

29

 

Практична робота 2

Розробка рекомендацій щодо профілактики захворювань

Практична робота 2

30

 

Контрольна робота №1

Тематичне оцінювання № 2

Тема 7. Екологія (орієнтовно 15 год.)

31

 

Предмет вивчення екології, її завдання та методи. Зв’язки екології з іншими науками.

Повторний інструктаж з БЖД ( орієнтовно)

Знаннєвий компонент

оперуєтермінамитапоняттями:

екологія, екологічні чинники, обмежувальні чинники, толерантність, екологічна взаємодія, популяція, екосистема, біогеохімічні цикли, біосфера, ноосфера;

називає:

-   екологічні закони і їхнє значення;

-   шляхи асиміляції, передачі та розсіювання енергії в екосистемах;

-   основні біоми Землі;

-   ключові біогеохімічні цикли;

наводитьприклади:

-   екологічних чинників та їхньої взаємодії;

-   типів взаємодій популяцій у екосистемах;

-   трофічних ланцюгів та трофічних сіток;

-   закономірностей формування екосистем;

характеризує:

- процеси і явища у популяціях, екосистемах та біосфері;

- дію екологічних чинників;

- принципи застосування екологічних закономірностей в практичній діяльності людини та їхні прояви в природі;

- потоки енергії в екосистемах;

- властивості та характеристики екосистем.

Діяльнісний компонент

встановлює:

- елементарні причинно-наслідкові зв'язки між екологічними процесами та явищами;

аналізує:

- залежність життєдіяльності організмів від середовища існування;

пояснює:

-дію в природі законів оптимуму, взаємокомпенсації екологічних факторів;

- закономірності структур популяцій;

- причини нерівноцінності біологічного різноманіття екосистем;

- механізми екологічного балансу біосфери;

- механізми дії екологічних чинників;

- механізми інтеграції складових екосистеми;

складаєсхеми:

- біогеохімічних циклів;

- трофічних ланцюгів та трофічних сіток;

порівнює:

- особливості організації та функціонування агроценозів і природних екосистем.

Ціннісний компонент

висловлює судження щодо:

- значення встановлення характеристик мінімальної життєздатної популяції тварин для збереження виду;

- ролі та значення екології у сучасному світі.

32

 

Екологічні закони.

33

 

Екологічні чинники та їхня класифікація. Закономірності впливу екологічних чинників на організми та їх угруповання. Стено- та еврибіонтні види..

34

 

Популяції. Класифікація популяцій.

Структура та характеристики популяцій.

35

 

 Механізми регуляції густоти (щільності) та чисельності популяцій. Функціональна роль популяцій в екосистемах.

36

 

Властивості та характеристики екосистем.

37

 

Типи зв’язків між популяціями різних видів в екосистемах.

38

 

Екологічні сукцесії як процеси саморозвитку екосистем. Причини сукцесій та їхні типи. Закономірності сукцесій.

39

 

Агроценози, їхня структура та особливості функціонування. Шляхи підвищення продуктивності агроценозів.

40

 

Біосфера як глобальна екосистема, її структура та межі. Біогеохімічні цикли як необхідна умова існування біосфери.

41

 

Вчення В. І. Вернадського про біосферу та ноосферу та його значення для уникнення глобальної екологічної кризи.

Самостійна робота

42

 

Навчальний проект

Дослідження особливостей структури місцевих екосистем (природних чи штучних).

Навчальний проект

43

 

Узагальнення знань з теми « Екологія»

Тематичне оцінювання №3

Тема 8. Сталий розвиток та раціональне природокористування (орієнтовно 13 год.)

44

 

Сучасні екологічні проблеми у світі та в Україні.

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

сталий розвиток, екологічне мислення, природні ресурси, раціональне природокористування;

називає:

- екологічні проблеми в Україні та в світі;

- види забруднення довкілля;

- критерії забруднення довкілля;

- напрямки охорони природи в Україні та в світі;

описує:

- екологічний стан свого регіону;

наводить приклади:

- видів-вселенців свого регіону;

- джерел забруднення довкілля;

- видів, занесених до Червоної книги України;

характеризує:

- наслідки забруднення довкілля для живих організмів і людини зокрема;

- проблеми акліматизації та реакліматизації видів;

пояснює:

- необхідність правильної утилізації побутових та промислових відходів;

- необхідність міжнародної взаємодії державних установ та громадських організацій у справі охорони навколишнього природного середовища;

- необхідність раціонального використання природних ресурсів;

Діяльнісний компонент

складає карту:

- екологічного стану свого регіону;

моделює:

- способи утилізації відходів;

порівнює:

- ступінь забруднення окремих територій України; застосовує:

- екологічні знання в повсякденній діяльності.

Ціннісний компонент

дотримується правил:

- охорони навколишнього середовища;

- екологічної етики;

оцінює:

- вплив діяльності людини на стан навколишнього середовища та його компонентів;

висловлює судження щодо:

- значення екологічних знань;

- значення концепції сталого розвитку;

- шляхів вирішення екологічних проблем свого регіону;

- шляхів раціонального використання природних ресурсів;

виявляє власну позицію щодо:

- дієвості екологічної політики в Україні.

45

 

Види забруднення, їхні наслідки для природних і штучних екосистем та людини.

46

 

Поняття про якість довкілля. Критерії забруднення довкілля.

47

 

Антропічний вплив на атмосферу Наслідки забруднення атмосферного повітря та його охорона.

48

 

Антропічний вплив на гідросферу. Причини порушення якості природних вод, дефіцит водних ресурсів, принципи оцінки екологічного стану водойм. Охорона водойм.

49

 

Основні джерела антропічного забруднення ґрунтів, їхні наслідки.

Необхідність охорони ґрунтів.

50

 

Антропічний вплив на біорізноманіття. Проблеми акліматизації та реакліматизації видів.

51

 

Збереження біорізноманіття як необхідна умова стабільності біосфери.

52

 

Практична робота

Оцінка екологічного стану свого регіону. 

Практична робота

53

 

Екологічна політика в Україні: природоохоронне законодавство України, міждержавні угоди.

 

54

 

Червона книга та чорні списки видів тварин. Зелена книга України.

Навчальний проект

( на вибір учителя)

« Червона книгв Запорізької області», « Червона книга Великобілозерського району»

55

 

Концепція сталого розвитку та її значення. Природокористування в контексті сталого розвитку.

56

 

Поняття про екологічне мислення. Необхідність міжнародної взаємодії у справі охорони довкілля.

Самостійна робота

 

57

 

Узагальнення знань з теми « Сталий розвиток та раціональне природокористування»

Тематичне оцінювання № 4

Тема 9. Застосування результатів біологічних досліджень у медицині, селекції та біотехнології (орієнтовно 15 год.)

59

 

Завдання та досягнення сучасної селекції.

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

селекція, біотехнологія, генетично модифіковані організми, клонування, біологічна безпека

називає:

- сучасні методи селекції тварин, рослин і мікроорганізмів;

наводить приклади:

- застосування методів генної та клітинної інженерії в сучасній селекції;

- використання стовбурових клітин;

характеризує:

- явище гетерозису та його генетичні основи;

- досягнення репродуктивної медицини, трансплантології та донорства.

- пояснює:

- значення досягнень генетичної та клітинної інженерії.

Діяльнісний компонент

порівнює:

-          - ефективність методів класичної селекції та сучасної біотехнології.

робить висновки про:

- застосування біотехнології в охороні навколишнього природного середовища;

-          - застосування результатів біологічних досліджень у сучасній селекції та біотехнології

Ціннісний компонент

висловлює судження про:

-  внесок вітчизняних учених у розвиток селекції, біотехнології і медицини;

-  перспективи використання генетично модифікованих організмів;

-  клонування організмів;

- досягнення та ризики генної інженерії людини;

-  небезпеку створення та застосування біологічної зброї;

виявляє власну позицію щодо:

- дотримання  біоетики в біологічних та біомедичних дослідженнях.

60

 

Внесок вітчизняних учених-селекціонерів.

61

 

Сучасні методи селекції тварин, рослин і мікроорганізмів.

62

 

Явище гетерозису та його генетичні основи.

63

 

Значення для планування селекційної роботи вчення М. І. Вавилова про центри різноманітності та походження культурних рослин, закону гомологічних рядів спадкової мінливості.

64

 

Застосування методів генної та клітинної інженерії в сучасній селекції.

Самостійна робота

65

 

Генна інженерія людини: досягнення та ризики. Біоетичні проблеми сучасної медицини.

66

 

Контрольна робота №2

Контрольна робота №2

67

 

Сучасна біотехнологія та її основні напрямки.

Застосування досягнень молекулярної генетики, молекулярної біології та біохімії у біотехнології.

68

 

Навчальний проект(один на вибір; створення бук-трейлеру, презентації, буклету, скрайбу, постеру тощо)

-          Клонування організмів.

Нанотехнології в біології.

Трансгенні організми: за і проти.

Навчальний проект

69

 

Поняття про біологічну небезпеку, біологічний тероризм та біологічний захист. Біологічна безпека та основні напрямки її реалізації.

70

 

Узагальнення: роль біології у вирішенні сучасних глобальних проблем людства

Тематичне оцінювання №5

 

 

 

 

Немає коментарів:

Дописати коментар